Заболотний Михайло Васильович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Михало Заболотний

Михайло Васильович Заболотний (народився 27 січня 1939 в селі Старий Биків Бобровицького району — помер 2 квітня 2014) — господарник і політик, депутат Чернігівської обласної ради трьох скликань, багатолітній керівник Носівського цукрового заводу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї колгоспників.

В 1957 закінчив Ніжинський технікум механізації сільського господарства.

Працював помічником бригадира тракторної бригади.

У 1966 закінчив Українську сільськогосподарську академію, здобувши фах інженера-механіка сільськогосподарського виробництва.

У 1966-1975 працював головним інженером-механіком Новобиківського бурякорадгоспу.

В лютому 1975 був призначений директором Носівського цукрокомбінату.

Станом на 2007 був генеральним директором ВАТ «Носівський цукровий завод».

Похований на батьківщині, в селі Старий Биків.

Був одружений. Має двох синів.

Політик[ред. | ред. код]

Депутат Чернігівської обласної ради трьох скликань. Позапартійний.

23 березня 2007 набув депутатських повноважень і увійшов до фракції СПУ у Чернігівській обласній раді.[1]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений працівник промисловості України.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Іменем Михайла Заболотного названа вулиця в Носівці (рішенням Носівської міської ради від 23 жовтня 2015).

Заболотний Михайло Васильович[ред. | ред. код]

Нарис у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.

Михайло Васильович Заболотний народився 27 січня 1939 року в багатодітній селянській родині, в селі Старий Биків на Бобровиччині. Закінчивши місцеву семирічку він продовжив навчання спочатку в Ніжинському технікумі механізації, а потім закінчив Українську сільськогосподарську академію, отримавши диплом інженера-механіка сільськогосподарського виробництва. Починаючи з 1957 року кілька років очолював тракторну бригаду МТС в Новобикові та в колгоспі «Паризька комуна». Майже десятиліття працював головним інженером-механіком Новобиківського бурякорадгоспу.

Свою багаторічну діяльність на посаді директора Носівського цукрозаводу Михайло Васильович Заболотний розпочав ще взимку 1975 року. Під його вмілим керівництвом за три з половиною десятиліття Носівський цукрокомбінат став лідером серед підприємств цукрової галузі Чернігівщини. Була проведена модернізація виробництва, запроваджені нові технології, освоєно виробництво цукру з тростинного цукру-сирцю, що дозволило суттєво продовжити сезон цукроваріння. Значно зросли обсяги виробництва, при незмінно високій якості носівського цукру. А вихід цукру на заводі впродовж десятиріч є одним із найкращих в галузі.

Як керівник головного підприємства Носівщини Михайло Васильович приділяв велику увагу розвитку соціальної сфери – були збудовані багатоквартирні житлові будинки і котеджі для жителів мікрорайону, газифікована значна частина міста, споруджена нова двоповерхова школа, красивий Будинок культури, дитсадок, гуртожиток, заасфальтовані і впорядковані дороги. А скільки разів підприємство було організатором, спонсором і меценатом при проведенні найрізноманітніших культурних, спортивних та інших заходів.

Тисячі жителів Носівщини пов'язані своєю працею і життям з цукровим заводом. І тисячі проблем доводилося вирішувати депутату міської та обласної Рад Михайлу Васильовичу Заболотному, щоб його підлеглі та всі інші жителі мікрорайону відчували підтримку і турботу з боку керівництва. Щоб з гордістю носили звання цукрозаводчан.

Відзначаючи заслуги М. В. Заболотного перед державою, його багаторічну плідну діяльність на посаді директора Носівського цукрозаводу, в 1998 році йому було присвоєно високе звання заслуженого працівника промисловості України.

Також він був обраний членом ради Національної Асоціації «Укрцукор».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю:

Біографія: