Енциклопедія Носівщини - Нові редагування [uk]

Кожемяко Кузьма Данилович

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 20:43:31 GMT

Смерть за лімітом

1937

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 20:39:15 GMT

25 серпня

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 20:36:59 GMT

Ікальчик Ганна Федорівна

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:41:19 GMT

Файл:Ганна Ікальчик.jpg

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:39:26 GMT

Perohanych завантажив Файл:Ганна Ікальчик.jpg

Нова сторінка

Ікальчик Ганна Федорівна

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:36:00 GMT

Діденко Олександр Миколайович

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:32:03 GMT

Категорія:Вчителі фізкультури Селищенської школи

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:08:03 GMT

Perohanych вилучив сторінку Категорія:Вчителі фізкультури Селищенської школи зміст був: «Селищенської школи Фізкультури», єдиний автор: Perohanych (обговорення)

Категорія:Вчителі фізичної культури Селищенської школи

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:07:37 GMT

Категорія:Вчителі фізичної культури Селищенської школи

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:07:22 GMT

Створена сторінка: Селищенської школи Категорія:Вчителі Селищенс...

Нова сторінка

[[Категорія:Вчителі Фізичної культури|Селищенської школи]]
[[Категорія:Вчителі Селищенської школи|Фізичної культури]]

Діденко Олександр Миколайович

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:06:44 GMT

Категорія:Вчителі інформатики Селищенської школи

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:05:04 GMT

Створена сторінка: Селищенської школи Категорія:Вчителі Селищенської ш...

Нова сторінка

[[Категорія:Вчителі інформатики|Селищенської школи]]
[[Категорія:Вчителі Селищенської школи|Інформатики]]

Діденко Олександр Миколайович

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:04:12 GMT

Файл:Олександр Діденко.jpg

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 10:02:31 GMT

Perohanych завантажив Файл:Олександр Діденко.jpg

Нова сторінка

Діденко Олександр Миколайович

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 08:47:07 GMT

Діденко Олександр Миколайович

Perohanych — Mon, 24 Aug 2026 08:38:35 GMT

Створена сторінка: '''Діденко Олександр Миколайович'''

Нова сторінка

'''Діденко Олександр Миколайович'''

Категорія:Логопеди

Perohanych — Sun, 23 Aug 2026 12:31:39 GMT

Створена сторінка: Категорія:Люди за фахом

Нова сторінка

[[Категорія:Люди за фахом]]

Категорія:Вчителі-логопеди Носівської школи № 1

Perohanych — Sun, 23 Aug 2026 12:31:20 GMT

Створена сторінка: Логопеди Категорія:Логопеди

Нова сторінка

[[Категорія:Вчителі Носівської школи № 1|Логопеди]]
[[Категорія:Логопеди]]

Дяченко Валентина Миколаївна

Perohanych — Sun, 23 Aug 2026 12:30:39 GMT

Дяченко Валентина Миколаївна

Perohanych — Sun, 23 Aug 2026 12:25:27 GMT

Створена сторінка: '''Дяченко Валентина Миколаївна''' — завідувала Сонечко (дитячий садок у Носівці)|дитяч...

Нова сторінка

'''Дяченко Валентина Миколаївна''' — завідувала [[Сонечко (дитячий садок у Носівці)|дитячим садком «Сонечко» у Носівці]].

{{Заготовка}}

23 серпня

Perohanych — Sun, 23 Aug 2026 12:03:35 GMT

24 - 30 серпня в історії Носівщини

Perohanych — Tue, 18 Aug 2026 07:48:11 GMT

Створена сторінка: {{:24 серпня}} {{:25 серпня}} {{:26 серпня}} {{:27 серпня}} {{:28 серпня}} {{:29 серпня}} {{:30 серпня}}

Нова сторінка

23 - 29 серпня в історії Носівщини

Perohanych — Tue, 18 Aug 2026 07:47:27 GMT

Городище (Плоске)

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 10:04:03 GMT

Буваючи в селі Плоске

Ретизник Олексій Юрійович

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:34:17 GMT

Перенаправлено на Ретізник Олексій Юрійович

Ретізник Олексій Юрійович

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:33:32 GMT

Ретизник Олексій Юрійович

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:32:48 GMT

Облапенко Станіслав Сергійович

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:30:54 GMT

Сотниченко Віра Григорівна

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:29:43 GMT

Іржавецька ЗОШ I-III ступенів

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:28:30 GMT

Облапенко Станіслав Сергійович

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:27:09 GMT

Створена сторінка: '''Облапенко Станіслав Сергійович''' — голова Колгосп імені Леніна|колгоспу імені Лені...

Нова сторінка

'''Облапенко Станіслав Сергійович''' — голова [[Колгосп імені Леніна|колгоспу імені Леніна]], село Іржавець.

Колгосп імені Фрунзе

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:24:33 GMT

Зі спогадів моєї мами

Ретизник Олексій Юрійович

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:23:31 GMT

Ретизник Олексій Юрійович

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:22:16 GMT

Створена сторінка: '''Ретизник Олексій Юрійович''' — голова колгоспу імені Фрунзе

Нова сторінка

'''Ретизник Олексій Юрійович''' — голова [[Колгосп імені Фрунзе|колгоспу імені Фрунзе]]

Енциклопедія Носівщини:Підтримайте нас

Perohanych — Mon, 17 Aug 2026 09:02:40 GMT

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 == Смерть за лімітом ==
-:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/5640867016040738/ | title = «Любити свій край – з відкритими очима...» | publisher = Носівка Nosivka Nosowka | author = [[Юлія Філь]]| date = 24 жовтня 2022}}''
+:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/5640867016040738/ | title = «Любити свій край – з відкритими очима…» | publisher = Носівка Nosivka Nosowka | author = [[Юлія Філь]]| date = 24 жовтня 2022}}''
-Кузьма Кожемяко жив у містечку Носівка, де народився, де жили його батьки, брати, куми, друзі. Тут він закохався в чудову дівчину Марину, одружились. Бог дарував їм діточок, але і забирав багатьох… З 13 дітей залишились лише Данилко (1907 р/н), Мотя (1909 р/н), Олечка (1911 р/н) та Бориско (1917 р/н). Були вони всі православні, щиро віруючі люди - «спаського приходу».
+Кузьма Кожемяко жив у містечку Носівка, де народився, де жили його батьки, брати, куми, друзі. Тут він закохався в чудову дівчину Марину, одружились. Бог дарував їм діточок, але і забирав багатьох… З 13 дітей залишились лише Данилко (1907 р/н), Мотя (1909 р/н), Олечка (1911 р/н) та Бориско (1917 р/н). Були вони всі православні, щиро віруючі люди — «[[Спаська церква|спаського приходу]]».
 Дуже хотілось Кожемякам жити не гірше ніж сусіди, бути шатно вдягненими, мати достаток, нікого не боятись, зустрічатись великими родинами, співати, кохати гідних!
 Кузьма Данилович не опускав руки, не корився долі, а завзято працював. Кожемяки не боялись важкої селянської роботи, були працьовитими. Треба було давати лад господарству, землі… Не чекав Кузьма Данилович «манни небесної», любив свободу, свою землю, беріг і цінував добро, що придбала родина своєю нелегкою селянською працею.
-Між тим, прийшли в Носівку: колективізація, Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 30.01.1930р. «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…», передача землі державі, вилучення сільськогосподарських запасів, знарядь праці, майна. Довели норми хлібоздачі, зобов'язали сплачувати податок з фруктових дерев ...
+Між тим, прийшли в Носівку: колективізація, Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 30.01.1930р. «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…», передача землі державі, вилучення сільськогосподарських запасів, знарядь праці, майна. Довели норми хлібоздачі, зобов'язали сплачувати податок з фруктових дерев…
-Не бажав Кузьма Данилович віддати до колгоспу свою землю, засоби виробництва, худобу, втрачати свободу господарювання. Всіма силами він намагався боронити (сховати, зберегти) свою власність. Не мав він іншого досвіду роботи ніж на землі. Не бачив — у колгоспі «Господаря». Не хотів Кожемяко працювали в рабстві за трудодні. Не міг спокійно дивитись, як жахливо в комуні, ставляться до вилученої худоби та знарядь праці...
+Не бажав Кузьма Данилович віддати до колгоспу свою землю, засоби виробництва, худобу, втрачати свободу господарювання. Всіма силами він намагався боронити (сховати, зберегти) свою власність. Не мав він іншого досвіду роботи ніж на землі. Не бачив — у колгоспі «Господаря». Не хотів Кожемяко працювали в рабстві за трудодні. Не міг спокійно дивитись, як жахливо в комуні, ставляться до вилученої худоби та знарядь праці…
-Але місцевим органам виконавчої влади Носівки необхідно було з «одноосібника», «куркуля» Кузьми Кожемяко зробити порядну, покірну, контрольовану «радянську людину», котра свідомо відмовиться від своєї власності, буде рятувати державну економіку від злиднів та «віддано» працюватиме в  комуні. От і прийшли перший раз до селянської родини Кожемяко, весною 1932 року місцеві «можновладці», вилучили двох коней, дві корови, отару овець, землю…
+Але місцевим органам виконавчої влади Носівки необхідно було з «одноосібника», «куркуля» Кузьми Кожемяко зробити порядну, покірну, контрольовану «радянську людину», котра свідомо відмовиться від своєї власності, буде рятувати державну економіку від злиднів та «віддано» працюватиме в комуні. От і прийшли перший раз до селянської родини Кожемяко, весною 1932 року місцеві «можновладці», вилучили двох коней, дві корови, отару овець, землю…
 Відчай, розпач, горе, злидні, хвороби, смерті посипались на родину….
@@ Рядок 24: / Рядок 25: @@
 В цей рік в Носівку прийшли: «чекісти єжовського призову», Наказ НКВС № 00447 (30.07.1937) «Про операцію щодо репресування колишніх куркулів…», Великий терор, ліміти на арешти та розстріли…
-На той час Кузьма Данилович, як колишній «куркуль» вже розпрощався зі своїм майном та землею. Не міг він похвалитися і чистотою соціального походження - з пролетарської сім'ї або родини селянина-незаможника. Не був він ентузіастом щодо режиму,  не ходив на роботи до колгоспу, не виконував норми хлібоздачі, чим проявляв - свободолюбство і непокірність владі.
+На той час Кузьма Данилович, як колишній «куркуль» вже розпрощався зі своїм майном та землею. Не міг він похвалитися і чистотою соціального походження — з пролетарської сім'ї або родини селянина-незаможника. Не був він ентузіастом щодо режиму, не ходив на роботи до колгоспу, не виконував норми хлібоздачі, чим проявляв — свободолюбство і непокірність владі.
-І ось серпень 1937року, Чернігівська область «не дотягує» до плану по арештам та стратам «ворогів народу»…
+І ось серпень 1937 року, Чернігівська область «не дотягує» до плану по арештах та стратах «ворогів народу»…
-Знову приходять в родину Кожемяк, тепер вже вночі… Розібрали хату, сарай, клуню на потреби колгоспу, арештували старшого брата, батька - голову сім'ї, годувальника! Життя родини перетворилось на пекло!  Матір з донькою Олею та сином Борисом вигнали з власної хати залишивши живими та відправили шукати по Носівці притулку. Старший  Данило зумів втекти з під арешту на Степові Хутори, де на певний час його сховали близькі. Вкривати від вироку, сина - «ворога народу», «куркуля», не всі наважувались.  Потім Данило, залишивши Україну лише в серці, шукав долі на Кавказі, в Сухумі, в Новоросійську…
+Знову приходять в родину Кожемяк, тепер вже вночі… Розібрали хату, сарай, клуню на потреби колгоспу, арештували старшого брата, батька — голову сім'ї, годувальника! Життя родини перетворилось на пекло! Матір з донькою Олею та сином Борисом вигнали з власної хати залишивши живими та відправили шукати по Носівці притулку. Старший Данило зумів втекти з під арешту на Степові Хутори, де на певний час його сховали близькі. Вкривати від вироку, сина — «ворога народу», «куркуля», не всі наважувались. Потім Данило, залишивши Україну лише в серці, шукав долі на Кавказі, в Сухумі, в Новоросійську…
 Сім'я Кузьми Кожемяко була розчавлена, залякана та знедолена остаточно. Це був початок терору родини, але далеко не кінець…
-Довгі роки діти Кузьми Даниловича мовчали зціпивши зуби, переписку і окремі зустрічі з братом Данилом вели таємно. Лише інколи, в будинку на Баштовій, де знайшли вони свій захисток, зі сльозами в очах, вечорами, в колі найближчих - співали старовинні українські пісні.
+Довгі роки діти Кузьми Даниловича мовчали зціпивши зуби, переписку і окремі зустрічі з братом Данилом вели таємно. Лише інколи, в будинку на Баштовій, де знайшли вони свій захисток, зі сльозами в очах, вечорами, в колі найближчих — співали старовинні українські пісні.
 Майже всі родинні архіви, фото були знищені, щоб не скомпрометувати себе і нащадків в cпорідненні з «ворогом народу».
-Вперше, онуки Кузьми Даниловича Кожемяко, Наталія та Тетяна відкрито заговорили про діда в 1992 році. Відродила Наталія Борисівна Кожемяко (Рекун) пам'ять про діда Кузьму, його чесне ім'я, знайшла свідків того терору, задокументувала спогади. Нарешті, отримала  родина свідоцтво про смерть Кузьми Даниловича, де сухо зазначається, що 25.08.1937року у віці 50 років він був розстріляний в місті Чернігові. Повернула  онукам Україна, а саме колгосп «Фрунзе», частку дідової землі в Носівці («на [[Спащина|Спащині]]»),  але там вже не було їх родинного дворища, хати, клуні, квітучого саду…
+Вперше, онуки Кузьми Даниловича Кожемяко, Наталія та Тетяна відкрито заговорили про діда в 1992 році. Відродила Наталія Борисівна Кожемяко (Рекун) пам'ять про діда Кузьму, його чесне ім'я, знайшла свідків того терору, задокументувала спогади. Нарешті, отримала родина свідоцтво про смерть Кузьми Даниловича, де сухо зазначається, що 25.08.1937року у віці 50 років він був розстріляний в місті Чернігові. Повернула онукам Україна, а саме колгосп «Фрунзе», частку дідової землі в Носівці («на [[Спащина|Спащині]]»), але там вже не було їх родинного дворища, хати, клуні, квітучого саду…
-Які муки переживав Кузьма Данилович, коли в Чернігівському управлінні НКВД з нього вибивали зізнання і вигадування складу «злочинів»?  Хто ті кати, що фальсифікували кримінальну справу, виносили «вирок без суду» і власноруч розстрілювали  виконуючи ліміти? Де поховали тіло Кузьми Даниловича Кожемяко чернігівські чекісти?
+Які муки переживав Кузьма Данилович, коли в Чернігівському управлінні НКВД з нього вибивали зізнання і вигадування складу «злочинів»? Хто ті кати, що фальсифікували кримінальну справу, виносили «вирок без суду» і власноруч розстрілювали виконуючи ліміти? Де поховали тіло Кузьми Даниловича Кожемяко чернігівські чекісти?
-За інформацією представника Інституту національної пам'яті у Чернігівській області, історика Сергія Бутка,  поховання репресованих проводилось у лісі поблизу села Халявин Чернігівського району і на сьогодні їх  точна кількість не відома, але орієнтовно можна говорити про понад 4 тисячі розстріляних чернігівців та жителів області. Загалом за даними протоколів «трійки» при управлінні НКВД по області з 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р. було розглянуто 8108 справ. Із них: до розстрілу було засуджено 4 367 осіб. Списки розстріляних та захоронених в цьому урочищі досі не оприлюднені.
+За інформацією представника Інституту національної пам'яті у Чернігівській області, історика Сергія Бутка, поховання репресованих проводилось у лісі поблизу села Халявин Чернігівського району і на сьогодні їх точна кількість не відома, але орієнтовно можна говорити про понад 4 тисячі розстріляних чернігівців та жителів області. Загалом за даними протоколів «трійки» при управлінні НКВД по області з 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р. було розглянуто 8108 справ. Із них: до розстрілу було засуджено 4 367 осіб. Списки розстріляних та захоронених в цьому урочищі досі не оприлюднені.
-−
-Трагедія родини Кузьми Кожемяко була не поодинока в Носівці.
+Трагедія родини Кузьми Кожемяко була непоодинока в Носівці.
-−
 Про це треба пам'ятати, розповідати дітям і внукам. Історію життя Кузьми і сотні інших репресованих носівчан повинні знати наші нащадки. Незнання — нас інколи губить. А непокаране зло — повертається. Як і сьогодні…
-P.S.*  фото та документи Кузьми Даниловича Кожемяко надала його онука – [[Рекун Наталія Борисівна|Наталія Борисівна Рекун]]. (Кожемяко).
+P.S.* фото та документи Кузьми Даниловича Кожемяко надала його онука — [[Рекун Наталія Борисівна|Наталія Борисівна Рекун]]. (Кожемяко).
 [[Категорія:Уродженці Носівки]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 * [[25 березня]] — в Носівці народився [[Шелест Микола Антонович]], винахідник, кандидат технічних наук, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.
 * [[13 травня]] — органами НКВС заарештований уродженець Рівчак-Степанівки [[Клименко Іван Євдокимович]] (1891—1937) — український і радянський революціонер, більшовик, червоний козак, політик, діяч Комуністичної партії, народний комісар земельних справ Української СРР.
-* [[19 серпня]] — в селі Лісні Хутори народилася [[Пероганич Галина Олександрівна]] (давоче прізвище Прищепа) педагог, працювала вчителем у школах району, бібліотекарем.
+* [[19 серпня]] — в селі Лісні Хутори народилася [[Пероганич Галина Олександрівна]] (дівоче прізвище Прищепа, 1937–2025) педагог, працювала вчителем у школах району, бібліотекарем.
 * [[20 вересня]] — народився [[Вербило Євген Федорович]] (1937—2006), журналіст, редактор, громадський діяч. Працював відповідальним секретарем носівської районної газети «Прапор комунізму». У 1992—1997 роках — голова Спілки журналістів України.
 * [[6 жовтня]] — народився [[Волошин Григорій Мусійович]] (1937—2024), кандидат технічних наук, керівник ТОВ НВКЦ «[[Прес]]».

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 * [[1989]] — в Носівці народився [[Зібницький Максим Олександрович]] (1989—2023), солдат, загинув на Російсько-українській війні під час виконання бойового завдання в  районі населеного пункту Берестове, Бахмутського району, Донецької області.{{Clear}}
 </onlyinclude>
 [[24 серпня]] — [[26 серпня]]
 [[Категорія:Календар|08-25]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Ікальчик Ганна Федорівна''', вчителька фізики [[Мринська середня школа|Мринської середньої школи]], депутат [[Мринська сільська рада|Мринської сільської ради]] (2016—2020, з 2020).
@@ Рядок 4: / Рядок 6: @@
 У 1998-2006 роках була директором [[Мринська середня школа|Мринської середньої школи]]. Підтримала створення [[Мринський історико-краєзнавчий музей|Мринського історико-краєзнавчого музею]].
 {{Заготовка}}
 [[Категорія:Вчителі фізики Мринської школи]]

← Попередня версія		Версія за 10:36, 24 серпня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ікальчик Ганна Федорівна''', вчителька фізики [[Мринська середня школа\|Мринської середньої школи]], депутат [[Мринська сільська рада\|Мринської сільської ради]] (2016—2020, з 2020).		'''Ікальчик Ганна Федорівна''', вчителька фізики [[Мринська середня школа\|Мринської середньої школи]], депутат [[Мринська сільська рада\|Мринської сільської ради]] (2016—2020, з 2020).
		+
		+	Голова Постійної комісії Мринської сільської ради з питань освіти, культури, охорони здоров’я та соціального захисту населення, молоді і спорту.

	У 1998-2006 роках була директором [[Мринська середня школа\|Мринської середньої школи]]. Підтримала створення [[Мринський історико-краєзнавчий музей\|Мринського історико-краєзнавчого музею]].		У 1998-2006 роках була директором [[Мринська середня школа\|Мринської середньої школи]]. Підтримала створення [[Мринський історико-краєзнавчий музей\|Мринського історико-краєзнавчого музею]].

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 '''Діденко Олександр Миколайович''' (народився [[5 червня]] [[1982]]) — педагог і політик.
-До 2018 – вчитель інформатики та фізкультури [[Селищенська школа|Селищенської школи]].
+До 2018 — вчитель інформатики та фізкультури [[Селищенська школа|Селищенської школи]].
-Депутат [[Мринська сільська рада|Мринської сільської ради]] (з 2020), балотувався від патії «Слуга народу».
+Депутат [[Мринська сільська рада|Мринської сільської ради]] (з 2020), заступник голови Постійної комісії Мринської сільської ради з питань освіти, культури, охорони здоров’я та соціального захисту населення, молоді і спорту. Балотувався від партії «Слуга народу».
-На час виборів (2020) освіта професійно-технічна, безпартійний, вчитель [[Мринська ЗОШ I-III ступенів|Мринської школи]], прорживає в Мрині.
+На час виборів (2020) освіта професійно-технічна, безпартійний, вчитель [[Мринська ЗОШ I-III ступенів|Мринської школи]], проживає в Мрині.
 {{Заготовка}}

← Попередня версія		Версія за 10:07, 24 серпня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
−	[[Категорія:Вчителі ~~Фізичної~~ культури\|Селищенської школи]]	+	[[Категорія:Вчителі фізичної культури\|Селищенської школи]]
	[[Категорія:Вчителі Селищенської школи\|Фізичної культури]]		[[Категорія:Вчителі Селищенської школи\|Фізичної культури]]

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 {{Заготовка}}
 [[Категорія:Вчителі інформатики Селищенської школи]]
-[[Категорія:Вчителі фізкультури Селищенської школи]]
+[[Категорія:Вчителі фізичної культури Селищенської школи]]
 [[Категорія:Вчителі Мринської школи]]
 [[Категорія:Депутати Мринської сільської ради]]
 [[Категорія:Люди Д]]

← Попередня версія		Версія за 08:47, 24 серпня 2026
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Діденко Олександр Миколайович'''	+	'''Діденко Олександр Миколайович''' (народився [[5 червня]] [[1982]]) — педагог і політик.
		+
		+	До 2018 – вчитель інформатики та фізкультури [[Селищенська школа\|Селищенської школи]].
		+
		+	Депутат [[Мринська сільська рада\|Мринської сільської ради]] (з 2020), балотувався від патії «Слуга народу».
		+
		+	На час виборів (2020) освіта професійно-технічна, безпартійний, вчитель [[Мринська ЗОШ I-III ступенів\|Мринської школи]], прорживає в Мрині.
		+
		+	{{Заготовка}}
		+
		+	[[Категорія:Вчителі Мринської школи]]
		+	[[Категорія:Депутати Мринської сільської ради]]
		+	[[Категорія:Люди Д]]

← Попередня версія		Версія за 12:30, 23 серпня 2026
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Дяченко Валентина Миколаївна''' — завідувала [[Сонечко (дитячий садок у Носівці)\|дитячим садком «Сонечко» у Носівці]].	+	'''Дяченко Валентина Миколаївна''' — завідувала [[Сонечко (дитячий садок у Носівці)\|дитячим садком «Сонечко» у Носівці]]. З 2013 — вчитель-логопед в [[Носівська школа № 1\|Носівській школі № 1]]. Станом на 2018 — вчитель-логопед в [[Барвінок (дитячий садок)\|дитячому садку «Барвінок» у Носівці]].

	{{Заготовка}}		{{Заготовка}}
		+
		+	[[Категорія:Вчителі-логопеди Носівської школи № 1]]
		+	[[Категорія:Люди Д]]

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 * [[2004]] — помер уродженець Мрина [[Байда Володимир Іларіонович]] (1931—2004) — науковець, кандидат сільськогосподарських наук. Працював директором Чернігівської обласної проектно-дослідної станції хімізації сільського господарства (1977–1999).{{Clear}}
 </onlyinclude>
 [[22 серпня]] — [[24 серпня]]
 [[Категорія:Календар|08-23]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{:23 серпня}}
 {{:24 серпня}}
 {{:25 серпня}}
 {{:26 серпня}}
 {{:27 серпня}}
 {{:28 серпня}}
 {{:29 серпня}}

← Попередня версія		Версія за 10:04, 17 серпня 2026
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 2:		Рядок 2:

	Під керівництвом археолога В. Ф. Воєводи проводилися археологічні розвідки.		Під керівництвом археолога В. Ф. Воєводи проводилися археологічні розвідки.
		+
		+	== Буваючи в селі Плоске ==
		+	:''У своїй книзі «‎[[Життя прожити — не поле перейти]]» [[Анастасьєв Леонід Васильович\|Леонід Анастасьєв]] пише (стор. 71):''
		+	Буваючи в с. Плоске не раз чув, що неподалік від нього, в лісових угіддях знаходиться стародавнє Городище–укріплення тогочасних поселенців. Тож одного разу вирішив знайти і познайомитися з історичним минулим нашого краю.
		+
		+	Приблизно на пів дороги з с. Мрин до Плоского, в зоні розташувань свердловин Червоно-партизанського підземного сховища газу, звернувши до річки Остер і пробравшись кілька десятків метрів в лісову гущавину ви натрапите на порослу деревами земляну обваловку чималої площі лісу. Вал простягається овалом в південному напрямі, приміром 100 на 200 м. Навіть зараз висота його, з урахуванням окружного рову, більше десяти метрів. Зі сторони річки вал розірваний. Ймовірно тут були своєрідні ворота, так як це найбільш захищене річкою місце, а можливо Городище сполучалось з навколишнім світом водоплавним шляхом. Адже є історичні довідки, що Остер був судноплавною річкою, зважаючи на те, що колишні судна не йдуть в порівняння з сучасними.
		+
		+	Навіть поверховий підрахунок показує, що для будівництва таких споруд, без ніякої техніки, потрібні величезні зусилля сотень, якщо не тисяч людей і тяглової худоби. Все це свідчить на високу організацію наших предків, а також намагання захищати свій рід, плем’я, рідну землю від зайшлих завойовників.
		+
		+	Масштабність захисної споруди свідчить, які велетенські зусилля докладали наші предки, щоб захищати рідну землю. В уяві постають тисячі воїнів, в той же час саперів-землекопів, робочої худоби, які цілодобово споруджують укріплення, запасаються продовольством, фуражем, бойовими припасами, готуючи гідну відсіч загарбникам.
		+
		+	Плосківське городище ще чекає на своїх археологічних дослідників, які докажуть, що відбувалося тут і в які часи будувалися такі грандіозні споруди, їх функціонування.

	== Про похід у так зване «Городище» ==		== Про похід у так зване «Городище» ==

← Попередня версія		Версія за 09:34, 17 серпня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~'''Ретизник~~ Олексій Юрійович~~'''~~	+	#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ретізник Олексій Юрійович]]
−
−	~~Керівник шахового гуртка в Носівському будинку школярів.~~

← Попередня версія		Версія за 09:33, 17 серпня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Олексій Юрійович Ретізник''' — педагог, керівник гуртків [[Носівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2\|Носівської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2]]	+	'''Олексій Юрійович Ретізник''' — педагог і господарник, голова [[Колгосп імені Фрунзе\|колгоспу імені Фрунзе]], керівник гуртків [[Носівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2\|Носівської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2]]

	Керує шахово-шашковим гуртком школи. В 2019 організував і виступив головним суддею [[Шахово-шашковий турнір пам'яті Івана Тарасенка\|Шахово-шашкового турніру пам'яті Івана Тарасенка]].<ref>''[[Бондарчук Євген Григорович\|Євген Бондарчук]]''. [https://nosivkaschool2.e-schools.info/news/63095 Шкільний турнір памяті І.Ф. Тарасенка] Новини, Носівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2, 8 квітня 2019.</ref>		Керує шахово-шашковим гуртком школи. В 2019 організував і виступив головним суддею [[Шахово-шашковий турнір пам'яті Івана Тарасенка\|Шахово-шашкового турніру пам'яті Івана Тарасенка]].<ref>''[[Бондарчук Євген Григорович\|Євген Бондарчук]]''. [https://nosivkaschool2.e-schools.info/news/63095 Шкільний турнір памяті І.Ф. Тарасенка] Новини, Носівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2, 8 квітня 2019.</ref>

← Попередня версія		Версія за 09:32, 17 серпня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Ретизник Олексій Юрійович''' ~~— голова [[Колгосп імені Фрунзе\|колгоспу імені Фрунзе]].~~	+	'''Ретизник Олексій Юрійович'''

	Керівник шахового гуртка в Носівському будинку школярів.		Керівник шахового гуртка в Носівському будинку школярів.

← Попередня версія		Версія за 09:30, 17 серпня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Облапенко Станіслав Сергійович''' — голова [[Колгосп імені Леніна\|колгоспу імені Леніна]], село Іржавець.		'''Облапенко Станіслав Сергійович''' — голова [[Колгосп імені Леніна\|колгоспу імені Леніна]], село Іржавець.
		+
		+	{{Заготовка}}
		+
		+	[[Категорія:Люди:Іржавець]]
		+	[[Категорія:Голови колгоспів]]
		+	[[Категорія:Люди О]]

@@ Рядок 314: / Рядок 314: @@
 Добре зарекомендував себе на посаді голови колгоспу ім. Горького в Хотинівці Гулак В. М. (раніше ветлікар, секретар парторганізації), якого РК направив на підсилення в к-п ім. Чапаєва с. Плоске. І в обох господарствах він залишив добрий слід. А в Хотинівку головою після Гулака В. М. (а секретарем парторганізації з ним дружно і злагоджено працював Кошовий А. Ф.) прийшов Хархун М. О. колишній зоотехнік к-пу „Комуніст” с. Рівчак-Степанівки, хороший спеціаліст, котрий і будівництвом доріг, ферм, складів займався і газифікацією села, і виробничі показники в господарстві були на рівні. Але не навчився цінувати людину праці, хоч РК і парторганізація немало докладали до цього зусиль. От і не обрали його колгоспники головою на чергових зборах.
-Значний вклад у розвиток с/г виробництва і створення соціально-культурних та побутових умов на селі внесли голови колгоспів Горбатенко С. П. („Дружба”), Прищепа В. М. („Перемога”), [[Пилипенко Петро Якович|Пилипенко П. Я]]. і Подолянко М. І. („Паризька комуна”), [[Пугач Іван Іванович|Пугач І. І.]] (ім. Фрунзе), Довгопол Г. М. і [[Супрун Григорій Іванович|Супрун Г. І.]] (нині успішно працюючий), в колгоспі ім. Калініна, затим „Ниві”, [[Півень Василь Михайлович|Півень В. М.]] (к-п „Комуніст” в Рівчак-Степанівці), котрий дуже багато зробив для села, збудував школу, дороги, виробничі об'єкти, адмінбудинок, пам'ятник загиблим односельцям, інше, Циганок В. П. (ім. Кропив'янського), [[Ілляш Григорій Якович|Ілляш Г. Я.]] (ім. Куйбишева), потім Закалюжний І. П., Облапенко С. С. (ім. Леніна) та інші. Самовіддано працювали секретарі п/о колгоспів, як правило заступники голів колгоспів Веременко (Дуб) Л. І., Гречка В. П. (ім. Кірова), Юрченко В. Г., Шимончук В. О. (ім. Леніна), Снігир В. І., Шиян О. М. (декілька років обиралася секретарем мринської сільради і девізом життя якої було „аби люди жили краще”). Секретар парткому к-пу „Шлях Ілліча” Г. Ф. Яловський близько 10 років одночасно працював і бригадиром тракторної бригади і працював успішно. Було ще багато інших чесних, порядних комуністів які гідно виконували доручену їм цю почесну роботу.
+Значний вклад у розвиток с/г виробництва і створення соціально-культурних та побутових умов на селі внесли голови колгоспів Горбатенко С. П. („Дружба”), Прищепа В. М. („Перемога”), [[Пилипенко Петро Якович|Пилипенко П. Я]]. і Подолянко М. І. („Паризька комуна”), [[Пугач Іван Іванович|Пугач І. І.]] (ім. Фрунзе), Довгопол Г. М. і [[Супрун Григорій Іванович|Супрун Г. І.]] (нині успішно працюючий), в колгоспі ім. Калініна, затим „Ниві”, [[Півень Василь Михайлович|Півень В. М.]] (к-п „Комуніст” в Рівчак-Степанівці), котрий дуже багато зробив для села, збудував школу, дороги, виробничі об'єкти, адмінбудинок, пам'ятник загиблим односельцям, інше, Циганок В. П. (ім. Кропив'янського), [[Ілляш Григорій Якович|Ілляш Г. Я.]] (ім. Куйбишева), потім Закалюжний І. П., [[Облапенко Станіслав Сергійович|Облапенко С. С.]] (ім. Леніна) та інші. Самовіддано працювали секретарі п/о колгоспів, як правило заступники голів колгоспів Веременко (Дуб) Л. І., Гречка В. П. (ім. Кірова), Юрченко В. Г., Шимончук В. О. (ім. Леніна), Снігир В. І., Шиян О. М. (декілька років обиралася секретарем мринської сільради і девізом життя якої було „аби люди жили краще”). Секретар парткому к-пу „Шлях Ілліча” Г. Ф. Яловський близько 10 років одночасно працював і бригадиром тракторної бригади і працював успішно. Було ще багато інших чесних, порядних комуністів які гідно виконували доручену їм цю почесну роботу.
 Повертаючись ще раз до будівельної програми району, так і хочеться сказати слова вдячності нашим щирим друзям, які допомагали району і коли було сутужно, завжди підставляли плече. Це начальник Чернігівського „ОблУКСу” Яцюк Сергій Васильович, а по газифікації району багато років був нам як родич Коломієць Петро Григорович, начальник Прилуцької газобудівельної організації. Дуже комунікабельна і товариська людина, чудовий керівник на чолі прекрасного колективу – він завжди тримав слово і виконував обіцяне, а контактував він із усіма керівниками району, котрі займалися газифікацією.

@@ Рядок 49: / Рядок 49: @@
 З 1983 по 1985 рік тимчасово восьмирічна школа стає початковою. Вчителем молодших класів працює Харченко К.П. Учнів 4-8 класів возили на навчання в Носівську с.ш. №3. В 1985 році школа знову стала восьмирічною, а в 1990-х роках вона перейменовується на неповносередню школу.
-За ініціативи директора школи Власенка Д.Д., правлінням місцевого колгоспу, який очолює голова Облапенко С.С., виготовляється проектно-кошторисна документація на будівництво нової школи, яке розпочалося в 1991 році. В 1992 році відкривається нова двоповерхова школа, розрахована на 109 учнів, з газовим опаленням, теплицею, прекрасним спортивним залом, водогоном та їдальнею.
+За ініціативи директора школи Власенка Д.Д., правлінням місцевого колгоспу, який очолює голова [[Облапенко Станіслав Сергійович]], виготовляється проектно-кошторисна документація на будівництво нової школи, яке розпочалося в 1991 році. В 1992 році відкривається нова двоповерхова школа, розрахована на 109 учнів, з газовим опаленням, теплицею, прекрасним спортивним залом, водогоном та їдальнею.
 В 2007-2008 навчальному році в школі навчалося 54 учні: в 1-4-х класах – 19 учнів, у 5-9-х класах – 35 учнів. В школі працювало 12 вчителів. Директором школи з 1973 року по 2012 рік працював Власенко Д.Д.

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 А вже потім об'єднали  колгоспи ім.Мічуріна — села Політвідділ (Дебрево) і Жовтень, та ім. Фрунзе і головою стала [[Сичова Марія Іванівна]].
-Далі був Ретизник О. М. (?-?), у 1983-1988, потім - Галич Гр. Мих.,
+Далі був [[Ретизник Олексій Юрійович]] (?-?), у 1983-1988, потім - Галич Гр. Мих.,
 [[Пугач Іван Іванович]] в 1988-1990 — заступник голови правління, пізніше головний агроном колгоспу імені Фрунзе (м. Носівка). У 1990-1998 - голова правління колгоспу.
 [[Категорія:Колгоспи|Фрунзе]]

← Попередня версія		Версія за 09:23, 17 серпня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Ретизник Олексій Юрійович''' — голова [[Колгосп імені Фрунзе\|колгоспу імені Фрунзе]]	+	'''Ретизник Олексій Юрійович''' — голова [[Колгосп імені Фрунзе\|колгоспу імені Фрунзе]].
		+
		+	Керівник шахового гуртка в Носівському будинку школярів.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 <div style="float:right;margin-left:0.5em;margin-bottom:0.5em;margin-top:0.5em;">[[File:privat.png|200 пкс| link=https://irc.privatbank.ua/qrstickws/route/qr?type=nextfastpay&params=%7B%22token%22%3A%22d0d602ae-c05a-473a-91d2-bd3ee9a52c17%22%7D]]</div>
-'''На потреби Енциклопедії Носівщини''' — технічну підтримку, розвиток функціональних можливостей, наповнення енциклопедії просимо перераховувати посильні суми:
+'''Для підтримки Енциклопедії Носівщини''' є можливість перераховувати посильні суми:
 * на картку «ПриватБанк» 4149 4390 2216 0554, або
 * перерахуванням на поточний рахунок — перейшовши [https://irc.privatbank.ua/qrstickws/route/qr?type=nextfastpay&params=%7B%22token%22%3A%22d0d602ae-c05a-473a-91d2-bd3ee9a52c17%22%7D за посиланням], або клацнувши на зображення QR-коду, або сканувавши цей QR-код смартфоном.