Енциклопедія Носівщини - Внесок користувача [uk]

2 грудня

2025-11-28T10:43:44Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[2 грудня]]'''

Померли:

{{f}}[[Файл:Володимир Мальцев.jpg|120пкс|праворуч|link=Мальцев Володимир Анатолійович]]</div>

* [[2017]] — від ран помер [[Мальцев Володимир Анатолійович]] (1983—2017), уродженець Лихачева, військовик, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Петро Самбур.jpg|120пкс|праворуч|link=Самбур Петро Іванович]]</div>

* [[2020]] — помер [[Самбур Петро Іванович]] (1936—2020), залізничник, колгоспник [[Колгосп імені Куйбишева |колгоспу імені Куйбишева]].{{Clear}}
</onlyinclude>

[[1 грудня]] — [[3 грудня]]

[[Категорія:Календар|12-02]]

Сірик Іван Іванович

2025-11-25T20:10:08Z

Серж:

'''Сірик Іван Іванович''' (народився 1938 — у Червонопартизанському (нині Володькова Дівиця) — 2010) — вчитель математики [[Володьководівицький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів|Володьководівицької школи]].

Закінчив Ніжинський педагогічний інститут. У школі села працював з 30 серпня 1968 року по 4 вересня 1997 року.
{{Заготовка}}

[[Категорія:Вчителі математики Володьководівицької школи]]
[[Категорія:Люди С]]

Сірик Іван Іванович

2025-11-25T20:06:39Z

Серж:

'''Сірик Іван Іванович''' (народився 1938 — у Червонопартизанському (нині Володькова Дівиця) — 2010) — вчитель математики [[Володьководівицький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів|Володьководівицької школи]].

Закінчив Ніжинський педагогічний інститут. У школі села працював з 30 серпня 1968 року по 4 вересня 1994 року.
{{Заготовка}}

[[Категорія:Вчителі математики Володьководівицької школи]]
[[Категорія:Люди С]]

Сірик Іван Іванович

2025-11-25T20:06:01Z

Серж:

'''Сірик Іван Іванович''' (народився 1938 — у Червонопартизанському (нині Володькова Дівиця) — 2010) — вчитель математики [[Володьководівицький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів|Володьководівицької школи]].

{{Заготовка}}

[[Категорія:Вчителі математики Володьководівицької школи]]
[[Категорія:Люди С]]

Сірик Іван Іванович

2025-11-25T20:05:40Z

Серж:

'''Сірик Іван Іванович''' (народився 1938 — у Червонопартизанському (нині Володькова Дівиця) — 2010) — вчитель математики [[Володьководівицький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів|Володьководівицької школи]].

Закінчив Ніжинський педагогічний інститут. У школі села працював з 30 серпня 1968 року по 4 вересня 1994 року.
{{Заготовка}}

[[Категорія:Вчителі математики Володьководівицької школи]]
[[Категорія:Люди С]]

17 січня

2025-11-25T10:57:24Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[17 січня]]'''

Події:

* [[2023]] — припинило існування [[Відділення Райффайзен Банку Аваль у Носівці]].

Народилися:

{{f}}[[Файл:Наталія Буняк.jpg|120пкс|праворуч|link=Буняк Наталія Миколаївна]]</div>

* [[1960]] — народилася [[Буняк Наталія Миколаївна]], науковець, господарник і політик, директор Носівської селекційно-дослідної станції. Кандидат сільськогосподарських наук. Депутат [[Носівська районна рада|Носівської районної ради]] з третього по сьоме скликання, депутат [[Носівська міська рада VIII скликання|Носівської міської ради 8 скликання]].{{Clear}}

Померли:
* [[2010]] — помер [[Сірик Іван Іванович ]] (1938—2010), вчитель математики [[Володьководівицький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів|Володьководівицької школи]]

{{f}}[[Файл:Ярослав Мариненко.jpeg|120пкс|праворуч|link=Мариненко Ярослав Олександрович]]</div>

* [[2023]] — на Російсько-українській війні загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом випускник Плосківської середньої школи [[Мариненко Ярослав Олександрович]], позивний «Бандера» (1991—2023), інструктор з тактико-спеціальної підготовки в навчальному центрі у складі 135 Обухівського батальйону територіальної оборони.{{Clear}}
</onlyinclude>

[[16 січня]] — [[18 січня]]

[[Категорія:Календар|01-17]]

25 листопада

2025-11-25T10:55:02Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[25 листопада]]'''

Міжнародний день усунення насильства проти жінок.

Події:

* [[2020]] — під час першої сесії Ніжинської районної ради VIII скликання [[Красносільський Анатолій Григорович|Анатолій Красносільський]] обраний головою Ніжинської районної ради.

Народилися:
* [[1938]] — у Червонопартизанському (нині Володькова Дівиця) народився [[Сірик Іван Іванович ]] (1938—2010), вчитель математики [[Володьководівицький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів|Володьководівицької школи]].

* [[1978]] — народилася [[Ілляш Світлана Вікторівна]], вчитель хімії [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького ліцею]].{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Іван Кошовий.jpg|120пкс|праворуч|link=Кошовий Іван Іванович]]</div>
* [[2016]] — помер [[Кошовий Іван Іванович]] (1955—2016), педагог і громадський діяч, директор Носівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2{{Clear}}</onlyinclude>

[[24 листопада]] — [[26 листопада]]

[[Категорія:Календар|11-25]]

14 грудня

2025-11-18T19:01:26Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[14 грудня]]'''

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Народилися:

* [[1914]] — народився [[Самбур Іван Володимирович]], учасник Другої світової війни, залізничник.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Іван Довгопол.jpg|120пкс|праворуч|link=Довгопол Іван Герасимович]]</div>

* [[1922]] — у селі Макіївка народився [[Довгопол Іван Герасимович]] (1922—2014), військовик, фронтовик, генерал-лейтенант.{{Clear}}

* [[1982]] — народився [[Скрипець Андрій Миколайович]], підприємець і політик, депутат [[Носівська міська рада VIII скликання|Носівської міської ради VIII скликання]] від політичної партії «[[Європейська Солідарність]]».

Померли:

{{f}}[[Файл:Petr Razumovsky.jpg|120пкс|праворуч|link=Розумовський Петро Кирилович]]</div>

* [[1823]] — помер [[Розумовський Петро Кирилович]] (1751—1823), військовий і державний діяч Російської імперії українського походження. Бабуся по батьку – [[Розумовська Наталія Дем'янівна|Наталія Дем'янівна Розумовська]] (Розумиха) – козачка з села [[Адамівка]].{{Clear}}</onlyinclude>

[[13 грудня]] — [[15 грудня]]

[[Категорія:Календар|12-14]]

4 грудня

2025-11-18T18:54:39Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[4 грудня]]'''

Події:

* [[1978]] — згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому урочищу «[[Горішне]]» присвоєний статус ботанічного заказника місцевого значення.

Народилися:

{{f}}[[Файл:Михайло Корінний.jpg|120пкс|праворуч|link=Корінний Михайло Іванович]]</div>

* [[1960]] — народився [[Корінний Михайло Іванович]], політик і господарник, помічник голови правління в АТ «Чернігівгаз». Був депутатом Носівської районної ради шостого скликання.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Володимир Спичак.jpg|120пкс|праворуч|link=Спичак Володимир Григорович]]</div>

* [[1962]] — народився [[Спичак Володимир Григорович]], вчитель [[Лихачівська загальноосвітня школа|Лихачівської школи]], наставник футбольного клубу «[[Маяк (футбольний клуб)|Маяк]]», депутат [[Мринська сільська рада|Мринської сільської ради]].{{Clear}}

* [[1976]] — у селі Червоні Партизании народилася [[Холод Леся Петрівна]], вчитель української мови та літератури [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького ліцею]].{{Clear}}

Померли:

* [[2006]] — помер [[Сірик Микола Олександрович]] (1923—2006), фронтовик, краєзнавець, директор [[Червонопартизанський краєзнавчий музей|народного історико-краєзнавчого музею]] в с. Червоні Партизани (нині — Володькова Дівиця).

{{f}}[[Файл:Іван Грабовець.jpg|120пкс|праворуч|link=Грабовець Іван Смородійович]]</div>

* [[2023]] — помер [[Грабовець Іван Смородійович]] (1939—2023), педагог, працював вчителем математики й фізики, завучем [[Козарська школа|Козарської школи]].{{Clear}}</onlyinclude>

[[3 грудня]] — [[5 грудня]]
[[Категорія:Календар|12-04]]

20 грудня

2025-11-18T18:52:09Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[20 грудня]]'''

Народилися:

* [[1965]] — народилася [[Павленко Алла Володимирівна]], вчитель початкових класів [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького ліцею]].{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Вікторія Ляшенко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ляшенко Вікторія Олексіївна]]</div>

* [[1984]] — народилася [[Ляшенко Вікторія Олексіївна]], підприємець, власниця носівської перукарні «[[Вікторія, перукарня в Носівці|Вікторія]]».{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Тарас Кулик.jpg|120пкс|праворуч|link=Кулик Тарас Анатолійович]]</div>

* [[1996]] — у Червоних Партизанах, нині Володькова Дівиця, народився [[Кулик Тарас Анатолійович]] (1996—2023), військовик, загинув у Донецькій області на Російсько-українській війні.{{Clear}}
</onlyinclude>

[[19 грудня]] — [[21 грудня]]

[[Категорія:Календар|12-20]]

3 грудня

2025-11-18T18:47:37Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[3 грудня]]'''

Міжнародний день людей з інвалідністю.

Народилися:

* [[1814]] — у Мрині народився [[Рудановський Леонід Платонович]] (1814—1877), генерал-лейтенант Російської армії, підкорювач народів Кавказу. Похований у Мрині.

{{f}}[[Файл:Микола Веремійченко.jpg|120пкс|праворуч|link=Веремійченко Микола Микитович]]</div>

* [[1918]] — в Адамівці народився [[Веремійченко Микола Микитович]] (1918—1994), вчитель, інспектор Носівського районного відділу освіти, учасник Німецько-радянської війни, старший лейтенант.{{Clear}}
* [[1955]] — у селі Червоні Партизании народилася [[Вовкогон Надія Василівна]], вчитель математики [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького ліцею]]. Відмінник освіти України.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Микола Бузина.jpg|120пкс|праворуч|link=Бузина Микола Володимирович]]</div>

* [[1969]] — в Софіївці народився [[Бузина Микола Володимирович]], політик, член політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", депутат Носівської районної ради VII скликання, голова [[Макіївська громада|Макіївської громади]] (з 2020).{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Наталія Халімон 2.jpg|120пкс|праворуч|link=]]</div>

* [[1975]] — в Носівці народилася [[Халімон Наталія Григорівна]], фото- і кінохудожник, педагог.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Ольга Бочковська.jpg|120пкс|праворуч|link=Бочковська Ольга Данилівна]]</div>

* [[1975]] — померла [[Бочковська Ольга Данилівна]] (1911—1975), майстриня ручного декоративного ткацтва.

{{Clear}}</onlyinclude>
[[2 грудня]] — [[4 грудня]]

[[Категорія:Календар|12-03]]

25 листопада

2025-11-17T19:59:49Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[25 листопада]]'''

Міжнародний день усунення насильства проти жінок.

Події:

* [[2020]] — під час першої сесії Ніжинської районної ради VIII скликання [[Красносільський Анатолій Григорович|Анатолій Красносільський]] обраний головою Ніжинської районної ради.

Народилися:

* [[1978]] — народилася [[Ілляш Світлана Вікторівна]], вчитель хімії [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького ліцею]].{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Іван Кошовий.jpg|120пкс|праворуч|link=Кошовий Іван Іванович]]</div>
* [[2016]] — помер [[Кошовий Іван Іванович]] (1955—2016), педагог і громадський діяч, директор Носівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2{{Clear}}</onlyinclude>

[[24 листопада]] — [[26 листопада]]

[[Категорія:Календар|11-25]]

25 листопада

2025-11-17T19:58:26Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[25 листопада]]'''

Міжнародний день усунення насильства проти жінок.

Події:

* [[2020]] — під час першої сесії Ніжинської районної ради VIII скликання [[Красносільський Анатолій Григорович|Анатолій Красносільський]] обраний головою Ніжинської районної ради.

Народилися:

* [[1970]] — народилася [[Ілляш Світлана Вікторівна]], вчитель хімії [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького ліцею]].{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Іван Кошовий.jpg|120пкс|праворуч|link=Кошовий Іван Іванович]]</div>
* [[2016]] — помер [[Кошовий Іван Іванович]] (1955—2016), педагог і громадський діяч, директор Носівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2{{Clear}}</onlyinclude>

[[24 листопада]] — [[26 листопада]]

[[Категорія:Календар|11-25]]

10 листопада

2025-11-17T19:55:58Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[10 листопада]]'''

Події:

* [[1887]] — після освячення та урочистого відкриття у Володьковій Дівиці розпочала свою освітню діяльність [[Миколаївська церковно-парафіяльна школа]].{{Clear}}

* [[1967]] — через [[Носівка (станція)|станцію Носівка]] та [[Володькова Дівиця (зупинний пункт)|зупинний пункт Червоні Партизани]] (нині Володькова Дівиця) пішов перший електропоїзд Київ-Ніжин.

Народилися:

{{f}}[[Файл:Ананій Довгаль.jpg|120пкс|праворуч|link=Довгаль Ан Михайлович]]</div>

* [[1937]] — в селі Лихачів народився [[Довгаль Ан Михайлович]] (1937—1981), науковець, винахідник, кандидат технічних наук, який займався автоматизацією доменних процесів.{{Clear}}

* [[1963]] — народився [[Хоменко Юрій Миколайович]], працював директором [[Носівський РСТК ТСО України|Носівського РСТК ТСО України]]. Депутат [[Носівська міська рада VII скликання|Носівської міської ради VII скликання]].

{{f}}[[Файл:Світлана Сірик.jpg|120пкс|праворуч|link=Сірик Світлана Григорівна]]</div>

* [[1970]] — у селі Червоні Партизани народилася [[Сірик Світлана Григорівна]], вчитель зарубіжної літератури, етики і практичний психолог [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького ліцею]].{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Денис Граневський.jpg|120пкс|праворуч|link=Граневський Денис Васильович]]</div>

* [[1983]] — народився [[Граневський Денис Васильович]] (1983—2023), солдат військ спеціального призначення ЗСУ, загинув на російсько-українській війні, жив у Носівці.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:БогданТатаренко.jpg|120пкс|праворуч|link=Богдан Татаренко]]</div>

* [[2006]] — народився [[Богдан Татаренко]], поет та громадський активіст. Дитинство провів у Яблунівці. {{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Максим Гребеник.jpg|120пкс|праворуч|link=Гребеник Максим Анатолійович]]</div>

*[[2023]] — на Російсько-українській війні під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області загинув солдат [[Гребеник Максим Анатолійович]] (1992—2023), житель села Селище.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Михайло Марущак.jpg|120пкс|праворуч|link=Марущак Михайло Михайлович]]</div>

*[[2023]] — на Російсько-українській війні біля Авдіївки, на Донеччині загинув [[Марущак Михайло Михайлович]] (1979—2023), житель Володькової Дівиці, рядовий, доброволець.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Іван Вітько.jpg|120пкс|праворуч|link=Вітько Іван Олександрович]]</div>

* [[2025]] — внаслідок поранення на Російсько-українській війні помер [[Вітько Іван Олександрович]] (1983—2025), житель Носівки, головний сержант{{Clear}}</onlyinclude>

[[9 листопада]] — [[11 листопада]]

[[Категорія:Календар|11-10]]

10 листопада

2025-11-17T19:54:08Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[10 листопада]]'''

Події:

* [[1887]] — після освячення та урочистого відкриття у Володьковій Дівиці розпочала свою освітню діяльність [[Миколаївська церковно-парафіяльна школа]].{{Clear}}

* [[1967]] — через [[Носівка (станція)|станцію Носівка]] та [[Володькова Дівиця (зупинний пункт)|зупинний пункт Червоні Партизани]] (нині Володькова Дівиця) пішов перший електропоїзд Київ-Ніжин.

Народилися:

{{f}}[[Файл:Ананій Довгаль.jpg|120пкс|праворуч|link=Довгаль Ан Михайлович]]</div>

* [[1937]] — в селі Лихачів народився [[Довгаль Ан Михайлович]] (1937—1981), науковець, винахідник, кандидат технічних наук, який займався автоматизацією доменних процесів.{{Clear}}

* [[1963]] — народився [[Хоменко Юрій Миколайович]], працював директором [[Носівський РСТК ТСО України|Носівського РСТК ТСО України]]. Депутат [[Носівська міська рада VII скликання|Носівської міської ради VII скликання]].

{{f}}[[Файл:Світлана Сірик.jpg|120пкс|праворуч|link=Сірик Світлана Григорівна]]</div>

* [[1970]] — у Червоних Партизанах народилася [[Сірик Світлана Григорівна]], вчитель зарубіжної літератури, етики і практичний психолог [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького ліцею]].{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Денис Граневський.jpg|120пкс|праворуч|link=Граневський Денис Васильович]]</div>

* [[1983]] — народився [[Граневський Денис Васильович]] (1983—2023), солдат військ спеціального призначення ЗСУ, загинув на російсько-українській війні, жив у Носівці.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:БогданТатаренко.jpg|120пкс|праворуч|link=Богдан Татаренко]]</div>

* [[2006]] — народився [[Богдан Татаренко]], поет та громадський активіст. Дитинство провів у Яблунівці. {{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Максим Гребеник.jpg|120пкс|праворуч|link=Гребеник Максим Анатолійович]]</div>

*[[2023]] — на Російсько-українській війні під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області загинув солдат [[Гребеник Максим Анатолійович]] (1992—2023), житель села Селище.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Михайло Марущак.jpg|120пкс|праворуч|link=Марущак Михайло Михайлович]]</div>

*[[2023]] — на Російсько-українській війні біля Авдіївки, на Донеччині загинув [[Марущак Михайло Михайлович]] (1979—2023), житель Володькової Дівиці, рядовий, доброволець.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Іван Вітько.jpg|120пкс|праворуч|link=Вітько Іван Олександрович]]</div>

* [[2025]] — внаслідок поранення на Російсько-українській війні помер [[Вітько Іван Олександрович]] (1983—2025), житель Носівки, головний сержант{{Clear}}</onlyinclude>

[[9 листопада]] — [[11 листопада]]

[[Категорія:Календар|11-10]]

10 лютого

2025-11-11T15:29:09Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[10 лютого]]'''

Європейський день безпечного Інтернету.

</onlyinclude>
Померли:
* [[1865]] — помер [[Карабановський Павло Трохимович]] (1800 — 1865), багатий дворянин с. [[Володькова Дівиця]], відставний полковник артилерії, меценат.

* [[2021]] — померла [[Даніш Лідія Іванівна]] (1970—2021), медична сестра Володьководівицької лікарської амбулаторії.</onlyinclude>
[[9 лютого]] — [[11 лютого]]

[[Категорія:Календар|02-10]]

Даніш Лідія Іванівна

2025-11-11T15:26:43Z

Серж:

'''Даніш Лідія Іванівна''' (народилася 1970 у Червоних Партизанах — померла 10 лютого 2021) — медична сестра [[Володьководівицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини|Володьководівицької лікарської амбулаторії]].

{{Заготовка}}
[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]]
[[Категорія:Медичні сестри]]
[[Категорія:Люди Д]]

29 листопада

2025-11-11T15:24:42Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[29 листопада]]'''

* [[1932]] — Раюшкін, уповноважений ЦК КП(б)У по Носівському району написав [[Раюшкін|доповідну записку]] члену політбюро ЦК КП(б)У М. Скрипнику, секретарю ЦК КП(б)У Ф. Зайцеву та секретарю Чернігівського обласного комітету КП(б)У П. Маркітану з питання хлібозаготівель в районі.

Народилися:
* [[1970]] — у Червоних Партизанах народилася [[Даніш Лідія Іванівна]] (1970—2021), медична сестра Володьководівицької лікарської амбулаторії.

* [[1986]] — народився [[Марушко Іван Миколайович]], заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури. Працював прокурором, потім начальником Носівського відділу Ніжинської прокуратури.</onlyinclude>

[[28 листопада]] — [[30 листопада]]

[[Категорія:Календар|11-29]]

10 жовтня

2025-11-11T07:41:39Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[10 жовтня]]'''

День працівників стандартизації і метрології.<br />
Всесвітній день охорони психічного здоров'я.

Народилися:

{{f}}[[Файл:Олег Пустовгар.jpg|120пкс|праворуч|link=Пустовгар Олег Васильович]]</div>

* [[1969]] — народився [[Пустовгар Олег Васильович]], керівник КП «Носівка - комунальник», депутат Носівської міської ради.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Віталій Морський.jpg|120пкс|праворуч|link=Морський Віталій Анатолійович]]</div>

* [[2024]] — у бою на Російсько-українській війні загинув [[Морський Віталій Анатолійович]] (1997—2024), житель села [[Киселівка]]{{Clear}}</onlyinclude>
[[9 жовтня]] — [[11 жовтня]]

[[Категорія:Календар|10-10]]

9 жовтня

2025-11-11T07:40:35Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[9 жовтня]]'''

Міжнародний день поштової служби.

Події:

{{f}}[[Файл:Бібліотека Володькової Дівиці.jpg|120пкс|праворуч|link=Володьководівицька бібліотека]]</div>

* [[1897]] — під головуванням предводителя Ніжинського повітового дворянства К.Е. Троцини повітове зібрання постановило відкрити [[Володьководівицька бібліотека|бібліотеку у Володьковій Дівиці]].{{Clear}}

Народилися:

{{f}}[[Файл:Олександр Ройченко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ройченко Олександр Олександрович]]</div>

* [[1911]] — народився [[Ройченко Олександр Олександрович]] (1911—1943), військовик, старший лейтенант, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (посмертно). Похований у Носівці. {{Clear}}

* [[1952]] — у селі Червоні Партизани, нині Володькова Дівиця, народився [[Виссал Іван Михайлович]] (1952—2013), господарник, голова колгоспу імені Кропив'янського.{{clear}}

{{f}}[[Файл:Людмила Москаленко.jpg|120пкс|праворуч|link=Москаленко Людмила Миколаївна]]</div>

* [[1960]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народилася [[Москаленко Людмила Миколаївна]], вчитель іноземної мови у Володьководівицькій гімназії.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Іван Пугач.jpg|120px|right|link=Пугач Іван Іванович]]</div>

* [[1962]] — народився [[Пугач Іван Іванович]], політик, заступник Мринського сільського голови, був головою Носівської міської ради.{{clear}}

{{f}}[[Файл:Ольга Ігнатенко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ігнатенко Ольга Феодосіївна]]</div>

* [[1964]] — народилася [[Ігнатенко Ольга Феодосіївна]] — працівник культури, завідувачка сектору з культурно-дозвіллєвої діяльності [[Носівський будинок культури|Носівського будинку культури]]. {{Clear}}

{{f}}[[Файл:Андрій Пирогов.jpg|120пкс|праворуч|link=Пирогов Андрій Михайлович]]</div>

* [[1967]] — в Носівці народився [[Пирогов Андрій Михайлович]] (1967—2023), солдат ЗСУ, мешканець Володькової Дівиці, загинув на Російсько-українській війні поблизу населеного пункту Діброва Сіверодонецького району, Луганської області.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Буняк Іван Якович.jpg|120пкс|праворуч|link=Буняк Іван Якович]]</div>

* [[1998]] — помер [[Буняк Іван Якович]], бібліограф, краєзнавець, автор книг з історії Носівщини.{{Clear}}</onlyinclude>

[[8 жовтня]] — [[10 жовтня]]

[[Категорія:Календар|10-09]]

29 листопада

2025-11-11T07:36:34Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[29 листопада]]'''

* [[1932]] — Раюшкін, уповноважений ЦК КП(б)У по Носівському району написав [[Раюшкін|доповідну записку]] члену політбюро ЦК КП(б)У М. Скрипнику, секретарю ЦК КП(б)У Ф. Зайцеву та секретарю Чернігівського обласного комітету КП(б)У П. Маркітану з питання хлібозаготівель в районі.

Народилися:
* [[1979]] — у Червоних Партизанах народилася [[Даніш Лідія Іванівна]], (1970—2021) сестра медична загальної практики – сімейної медицини Володьководівицької лікарської амбулаторії ЗПСМ.

* [[1986]] — народився [[Марушко Іван Миколайович]], заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури. Працював прокурором, потім начальником Носівського відділу Ніжинської прокуратури.</onlyinclude>

[[28 листопада]] — [[30 листопада]]

[[Категорія:Календар|11-29]]

10 листопада

2025-11-10T02:22:48Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[10 листопада]]'''

Події:

* [[1887]] — після освячення та урочистого відкриття у Володьковій Дівиці розпочала свою освітню діяльність [[Миколаївська церковно-парафіяльна школа]].{{Clear}}

* [[1967]] — через [[Носівка (станція)|станцію Носівка]] та зупинний пункт Червоні Партизани (нині Володькова Дівиця) пішов перший електропоїзд Київ-Ніжин.

Народилися:

{{f}}[[Файл:Ананій Довгаль.jpg|120пкс|праворуч|link=Довгаль Ан Михайлович]]</div>

* [[1937]] — в селі Лихачів народився [[Довгаль Ан Михайлович]] (1937—1981), науковець, винахідник, кандидат технічних наук, який займався автоматизацією доменних процесів.{{Clear}}

* [[1963]] — народився [[Хоменко Юрій Миколайович]], працював директором [[Носівський РСТК ТСО України|Носівського РСТК ТСО України]]. Депутат [[Носівська міська рада VII скликання|Носівської міської ради VII скликання]].

{{f}}[[Файл:Світлана Сірик.jpg|120пкс|праворуч|link=Сірик Світлана Григорівна]]</div>

* [[1970]] — народилася [[Сірик Світлана Григорівна]], вчитель зарубіжної літератури, етики і практичний психолог [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького ліцею]].{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Денис Граневський.jpg|120пкс|праворуч|link=Граневський Денис Васильович]]</div>

* [[1983]] — народився [[Граневський Денис Васильович]] (1983—2023), солдат військ спеціального призначення ЗСУ, загинув на російсько-українській війні, жив у Носівці.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:БогданТатаренко.jpg|120пкс|праворуч|link=Богдан Татаренко]]</div>

* [[2006]] — народився [[Богдан Татаренко]], поет та громадський активіст. Дитинство провів у Яблунівці. {{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Максим Гребеник.jpg|120пкс|праворуч|link=Гребеник Максим Анатолійович]]</div>

*[[2023]] — на Російсько-українській війні під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області загинув солдат [[Гребеник Максим Анатолійович]] (1992—2023), житель села Селище.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Михайло Марущак.jpg|120пкс|праворуч|link=Марущак Михайло Михайлович]]</div>

*[[2023]] — на Російсько-українській війні біля Авдіївки, на Донеччині загинув [[Марущак Михайло Михайлович]] (1979—2023), житель Володькової Дівиці, рядовий, доброволець.{{Clear}}
</onlyinclude>

[[9 листопада]] — [[11 листопада]]

[[Категорія:Календар|11-10]]

26 листопада

2025-09-29T07:52:01Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[26 листопада]]'''

Народилися:

{{f}}[[Файл:Володимир Хахуда.jpg|120пкс|праворуч|link=Хахуда Володимир Миколайович]]</div>

* [[1967]] — в Підгайному народився [[Хахуда Володимир Миколайович]] (1967—2024), водій, доброволець, молодший сержант, загинув на Російсько-українській війні при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Федорівка, Бахмутського району, Донецької області.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Клименко Іван Євдокимович.jpg|120пкс|праворуч|link=Клименко Іван Євдокимович]]</div>

* [[1937]] — в Москві розстріляний уродженець Рівчак-Степанівки [[Клименко Іван Євдокимович]] (1891—1937) — український і радянський революціонер, більшовик, червоний козак, політик, діяч Комуністичної партії, народний комісар земельних справ Української СРР. Посмертно реабілітований.{{Clear}}

* [[1942]] — в гестапо замучений уродженець Носівки [[Сеник Павло Васильович]] (1915—1942), капітан Червоної Армії, партизан. Начальник штабу партизанського загону Бовкуна.

* [[2004]] — померла [[Шерстюк Любов Анатоліївна]] (1952—2004), вчитель початкових класів у Володьковій Дівиці.

{{f}}[[Файл:Михайло Фурса.jpg|120пкс|праворуч|link=Фурса Михайло Максимович]]</div>

* [[2015]] — помер [[Фурса Михайло Максимович]] (1933-2015) — педагог, господарник, партійний працівник. Пропрацюв у Носівському районі майже півстоліття.{{Clear}}
</onlyinclude>

[[25 листопада]] — [[27 листопада]]

[[Категорія:Календар|11-26]]

29 травня

2025-09-29T07:49:39Z

Серж:

<onlyinclude>
'''[[29 травня]]'''

Міжнародний день миротворців.

Народилися:
* [[1952]] — у селищі Михайла Коцюбинського народилася [[Шерстюк Любов Анатоліївна]] (1952—2004), вчитель початкових класів у Володьковій Дівиці.

Померли:

{{f}}[[Файл:Володимир Левченко.jpg|120пкс|праворуч|link=Левченко Володимир Миколайович]]</div>

* [[2007]] — помер уродженець Софіївки [[Левченко Володимир Миколайович]] (1955—2007), діяч культури, працював директором [[Носівський будинок культури|будинку культури в Носівці]].{{Clear}}
</onlyinclude>
[[28 травня]] — [[30 травня]]

[[Категорія:Календар|05-29]]

12 лютого

2025-09-29T07:40:00Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[12 лютого]]'''

Події:

{{f}}[[Файл:Західний фасад Трьохсвятительської церкви у Володьковій Дівиці.jpg|120пкс|праворуч|link=Трьохсвятительська церква у Володьковій Дівиці]]</div>

* [[1863]] — у [[Володькова Дівиця|Володьковій Дівиці]] освятили [[Трьохсвятительська церква у Володьковій Дівиці|Трьохсвятительську церкву]], першу кам'яну будову села та один із перших сільських кам'яних храмів у повіті. 12 лютого — день пам'яті Трьох Святителів, у селі є одним із храмових днів.{{Clear}}

{{f}}[[File:EN264.png|120пкс|праворуч|link=Про Енциклопедію Носівщини]]</div>

* [[2019]] — день народження «[[Про Енциклопедію Носівщини|Енциклопедії Носівщини]]».{{Clear}}

Народилися:
{{f}}[[Файл:Василь Ляшенко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ляшенко Василь Іванович]]</div>

* [[1902]] — в Носівці народився [[Ляшенко Василь Іванович]] (1902-1975), фізик, професор, доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри фізики напівпровідників Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Світлана Висовень.jpg|120пкс|праворуч|link=Висовень Світлана Миколаївна]]</div>

* [[1969]] — народилася [[Висовень Світлана Миколаївна]] (1969—2024), працювала головним спеціалістом з питань персоналу в [[Носівська районна державна адміністрація|Носівській районній державній адміністрації]], начальницею Відділу організаційно-кадрової роботи, документального забезпечення та інформаційної діяльності в [[Апарат Макіївської сільської ради|апараті Макіївської сільської ради]].{{Clear}}

Померли:
* [[2021]] — помер [[Шерстюк Микола Петрович]] (1948—2021), вчитель фізичного виховання у Володьковій Дівиці.{{Clear}}
</onlyinclude>

[[11 лютого]] — [[13 лютого]]

[[Категорія:Календар|02-12]]

19 січня

2025-09-29T07:35:23Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[19 січня]]'''

Народилися:

* [[1941]] — в Макіївці народився [[Кобко Григорій Лукич]] (1941-2014) – кандидат філософських наук, доцент. Працював державним експертом Інституту проблем міжнародних відносин.

* [[1948]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народився [[Шерстюк Микола Петрович]] (1948—2021), вчитель фізичного виховання у Володьковій Дівиці.

{{f}}[[Файл:Ігор Ляшенко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ляшенко Ігор Володимирович]]</div>

* [[1969]] — народився [[Ляшенко Ігор Володимирович]], журналіст і громадський діяч. Дитинство провів у Носівці.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Степан Постернак.jpg|120пкс|праворуч|link=Постернак Степан Пилипович]]</div>

* [[1938]] — розстріляний уродженець Рівчак-Степанівки [[Постернак Степан Пилипович]] (1885-1938), бібліотекознавець, бібліограф, організатор бібліотечної справи в Україні, педагог, історик освітнього руху, громадський діяч.{{Clear}}</onlyinclude>

[[18 січня]] — [[20 січня]]

[[Категорія:Календар|01-19]]

3 квітня

2025-09-29T07:05:03Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[3 квітня]]'''

Події:

* [[1740]] — у [[Володькова Дівиця| Володьковій Дівиці]] відбувся перепис парафіян [[Богоявленська церква у Володьковій Дівиці|Богоявленської]] та [[Миколаївська церква у Володьковій Дівиці| Миколаївської]] церков. Складені сповідні розписи.

* [[2000]] — заснована [[Агрофірма «Іржавецька»]].

Померли:

{{f}}[[Файл:Яговенко Ф.М. у молоді роки.jpg|120пкс|праворуч|link=Яговенко Федір Мусійович]]</div>

* [[1984]] — помер уродженець Іржавця [[Яговенко Федір Мусійович]] (1900—1984), учасник Громадянської та Другої світової воєн, діяч колективізації, партійний та радянський діяч, пенсіонер місцевого значення.{{Clear}}

* [[2015]] — померла [[Алексєєва Енеса Федорівна]] (1943—2015), вчитель німецької мови у Володьковій Дівиці. Відмінник освіти України.{{Clear}}

</onlyinclude>
[[2 квітня]] — [[4 квітня]]

[[Категорія:Календар|04-03]]

14 березня

2025-09-29T07:02:42Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[14 березня]]'''

День українського добровольця.
Народилися:

* [[1904]] — у Володьковій Дівиці народився [[Лисак Федот Степанович]] (1904—1988), вчитель російської мови та літератури у Володьковій Дівиці.

{{f}}[[Файл:Галина Назаренко.jpg|120пкс|праворуч|link=Назаренко Галина Дмитрівна]]</div>

* [[1923]] — народилася [[Назаренко Галина Дмитрівна]] (1923—2001), вчитель хімії в [[Носівська школа № 1|Носівській школі № 1]], працювала з 1952/1953 навчального року.{{Clear}}
* [[1943]] — народилася [[Алексєєва Енеса Федорівна]] (1943—2015), вчитель німецької мови у Володьковій Дівиці. Відмінник освіти України.

{{f}}[[Файл:Василь Кияниця.jpg|120пкс|праворуч|link=Кияниця Василь Васильович]]</div>

* [[1950]] — у Носівці народився [[Кияниця Василь Васильович]] (1950—2023) — педагог, спортсмен і громадський діяч. Майстер спорту СРСР, суддя всесоюзної категорії, відмінник освіти УРСР та України, директор Носівської станції юних техніків. Депутат Носівської міськради з початку 1990-х.{{Clear}}</onlyinclude>

{{f}}[[Файл:Сергій Мигдальонок.jpg|120пкс|праворуч|link=Мигдальонок Сергій Васильович]]</div>

* [[1988]] — в Тертишниках народився [[Мигдальонок Сергій Васильович]] (1988—2025), солдат, загинув на російсько-українській війні на Покровському напрямку.{{Clear}}

[[13 березня]] — [[15 березня]]

[[Категорія:Календар|03-14]]

14 березня

2025-09-29T07:01:33Z

Серж: Скасування редагування № 38979 користувача Серж (обговорення)

<onlyinclude>'''[[14 березня]]'''

День українського добровольця.
Народилися:

* [[1904]] — у Володьковій Дівиці народився [[Лисак Федот Степанович]] (1904—1988), вчитель російської мови та літератури у Володьковій Дівиці.

{{f}}[[Файл:Галина Назаренко.jpg|120пкс|праворуч|link=Назаренко Галина Дмитрівна]]</div>

* [[1923]] — народилася [[Назаренко Галина Дмитрівна]] (1923—2001), вчитель хімії в [[Носівська школа № 1|Носівській школі № 1]], працювала з 1952/1953 навчального року.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Василь Кияниця.jpg|120пкс|праворуч|link=Кияниця Василь Васильович]]</div>

* [[1950]] — у Носівці народився [[Кияниця Василь Васильович]] (1950—2023) — педагог, спортсмен і громадський діяч. Майстер спорту СРСР, суддя всесоюзної категорії, відмінник освіти УРСР та України, директор Носівської станції юних техніків. Депутат Носівської міськради з початку 1990-х.{{Clear}}</onlyinclude>

{{f}}[[Файл:Сергій Мигдальонок.jpg|120пкс|праворуч|link=Мигдальонок Сергій Васильович]]</div>

* [[1988]] — в Тертишниках народився [[Мигдальонок Сергій Васильович]] (1988—2025), солдат, загинув на російсько-українській війні на Покровському напрямку.{{Clear}}

[[13 березня]] — [[15 березня]]

[[Категорія:Календар|03-14]]

14 березня

2025-09-29T07:00:01Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[14 березня]]'''

День українського добровольця.
Народилися:

* [[1904]] — у Володьковій Дівиці народився [[Лисак Федот Степанович]] (1904—1988), вчитель російської мови та літератури у Володьковій Дівиці.

{{f}}[[Файл:Галина Назаренко.jpg|120пкс|праворуч|link=Назаренко Галина Дмитрівна]]</div>

* [[1923]] — народилася [[Назаренко Галина Дмитрівна]] (1923—2001), вчитель хімії в [[Носівська школа № 1|Носівській школі № 1]], працювала з 1952/1953 навчального року.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Василь Кияниця.jpg|120пкс|праворуч|link=Кияниця Василь Васильович]]</div>

* [[1943]] — народився [[Алексєєва Енеса Федорівна]] (1943—2015), вчитель німецької мови у Володьковій Дівиці. Відмінник освіти України.

* [[1950]] — у Носівці народився [[Кияниця Василь Васильович]] (1950—2023) — педагог, спортсмен і громадський діяч. Майстер спорту СРСР, суддя всесоюзної категорії, відмінник освіти УРСР та України, директор Носівської станції юних техніків. Депутат Носівської міськради з початку 1990-х.{{Clear}}</onlyinclude>

{{f}}[[Файл:Сергій Мигдальонок.jpg|120пкс|праворуч|link=Мигдальонок Сергій Васильович]]</div>

* [[1988]] — в Тертишниках народився [[Мигдальонок Сергій Васильович]] (1988—2025), солдат, загинув на російсько-українській війні на Покровському напрямку.{{Clear}}

[[13 березня]] — [[15 березня]]

[[Категорія:Календар|03-14]]

Барановський Борис Віталійович

2025-09-26T19:23:35Z

Серж:

[[Файл:Борис Барановський, 1974.jpg|міні|Борис Барановський, 1974]]

'''Борис Віталійович Барановський''' (1905—1987) — педагог, учасник Німецько-радянської війни, керівник гуртків літальних апаратів [[Станція юних техніків|Станції юних техніків]] в 1970—1980-ті.

== До життєпису ==
В лютому 1944 був [[Список мобілізованих в роки Другої світової війни Носівським РВК — Б|мобілізований Носівським РВК]].

З [[20 липня]] по [[7 серпня]] [[1946]] — директор [[Червонопартизанська середня школа|Червонопартизанської середньої школи]].

Основне місце роботи — вчитель [[Червонопартизанська середня школа|Червонопартизанської середньої школи №1]].

== Родина ==
Батько: [[Барановський Віталій Дмитрович]] (1880—1963), вчитель німецької мови Володьководівицької школи.

== Відзнаки ==
* В 1961 році був представлений на районну Дошку пошани як найкращий вчитель.
* «Відмінник народної освіти»

{{Заготовка}}
[[Категорія:Директори Володьководівицької школи]]
[[Категорія:Вчителі Володьководівицької школи]]
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]]
[[Категорія:Відмінники освіти]]
[[Категорія:Керівники гуртків СЮТ]]
[[Категорія:Поховані на Богоявленському кладовищі]]
[[Категорія:Люди Б]]

27 вересня

2025-09-24T06:34:34Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[27 вересня]]'''

День туризму.

* [[1943]] — у селі Червоні Партизани, нині Володькова Дівиця відновила роботу [[Володьководівицький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів|школа]].

Народилися:

{{f}}[[Файл:Микола Сірик.jpg|120пкс|праворуч|link=Сірик Микола Олександрович]]</div>

* [[1923]] — в селі [[Володькова Дівиця]] народився [[Сірик Микола Олександрович]] (1923—2006), директор [[Володьководівицький народний історико-краєзнавчий музей|народного історико-краєзнавчого музею в селі Червоні Партизани, нині Володькова Дівиця]]. Краєзнавець, фронтовик.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Микола Єфіменко.jpg|120пкс|праворуч|link=Єфіменко Микола Сергійович]]</div>

* [[1947]] — в селі [[Макіївка]] народився [[Єфіменко Микола Сергійович]] (1947—2005), педагог, громадський активіст, очільник Носівського осередку Народного руху України.{{Clear}}

Померли:
{{F}}[[Файл:Сергій Кулжинський.jpg|120пкс|праворуч|link=Кулжинський Сергій Пантелеймонович]]</div>

* [[1947]] — помер [[Кулжинський Сергій Пантелеймонович]] (1880–1947), професор, доктор сільськогосподарських наук, засновник і перший директор (1911–1930) [[Носівська сільськогосподарська дослідна станція|Носівської сільськогосподарської дослідної станції]].{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Носівка Пам'ятник М.С. Броварцю 1.jpg|120пкс|праворуч|link=Броварець Михайло Степанович]]</div>

* [[1949]] — в Носівці вбитий [[Броварець Михайло Степанович]] (1921—1949), голова колгоспу імені Фрунзе.{{Clear}}
</onlyinclude>
[[26 вересня]] — [[28 вересня]]

[[Категорія:Календар|09-27]]

24 вересня

2025-09-24T05:03:10Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[24 вересня]]'''

{{f}}[[Файл:Світлана Трейтяк.jpg|120пкс|праворуч|link=Трейтяк Світлана Миколаївна]]</div>

* [[1964]] — народилася [[Трейтяк Світлана Миколаївна]], директор Носівського будинку дитячої та юнацької творчості.{{Clear}}

* [[1972]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народився [[Клименко Володимир Володимирович]], вчитель трудового навчання у Володьководівицькій школі. {{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олександр Макуха.jpg|120пкс|праворуч|link=Макуха Олександр Євгенійович]]</div>

* [[2009]] — народився [[Макуха Олександр Євгенійович]] — майстер спорту України з радіоспорту. Чемпіон України з радіозв'язку 2019 і 2020 років у складі команди радіостанції колективного користування [[Носівська СЮТ|Носівської СЮТ]]. {{Clear}}
</onlyinclude>
[[23 вересня]] — [[25 вересня]]

[[Категорія:Календар|09-24]]

Черненко Віктор Павлович

2025-09-19T06:46:52Z

Серж:

[[Файл:Віктор Черненко 2.jpg|міні|Віктор Черненко]]

'''Віктор Павлович Черненко''' ([[17 серпня]] [[1943]] — [[18 вересня]] [[2025]]) народився у службовому залізничному приміщенні на роз'їзді 117 км залізниці Київ-Ніжин, поблизу села [[Сулак]] — моряк, транспортник, громадський діяч, краєзнавець.

== Життєпис ==
:''Біографію надала [[Крапівянська Тетяна Всеволодівна]], племінниця [[Крапив'янський Петро Андрійович|Крапив'янського Петра Андрійовича]], почесного громадянина Чернігівської області, ветерана Другої світової війни.''

Віктор Павлович Черненко – громадський діяч, краєзнавець, моряк, транспортник, людина сильного духу та цікавої непростої долі.

Народився Віктор Павлович 17 серпня 1943 у селі Сулак. Батьки були членами партизанського з'єднання «За Батьківщину» під командуванням Івана Бовкуна. У 1941-му році [[Черненко Павло Вікторович|Павло Вікторович Черненко]], військовослужбовець Червоної армії, потрапив у німецький полон у Броварах. Полонених по етапу погнали на Захід. У польському місті Хелм Павло Вікторович з кількома товаришами втік з полону, деякий час переховувався у польській сім'ї, а потім пішки повернувся у рідне село. Вигляд у нього був вкрай виснажений, такий що мати його не впізнала. Навіть прийшлося доводити, що він є її сином - розповісти про сусідів, про сім'ю, згадати сімейні події. Трохи перепочивши, Павло відразу зв'язався з [[Симоненко Микола Дмитрович|Симоненком Миколою Дмитровичем]], командиром партизанського загону, щоб той забрав його у ліс. Але Симоненко влаштував Павла на залізницю для підпільної роботи. Одного разу молодий партизан-зв'язківець зустрівся з донькою лісника, [[Шевченко Тетяна Павлівна|Шевченко Тетяною Павлівною]], яка й стала його дружиною. Так, у службовому залізничному приміщенні на роз'їзді 117 км залізниці Київ-Ніжин, поблизу села Сулак, і народився Віктор Павлович Черненко. Батьки розповідали як тяжко було зберегти життя маленькому Віктору під час окупації.

Дитинство Віктора пройшло у сільських клопотах – пас корів, допомагав батькам. Але було те, що відкрило для маленького Віктора мрії про майбутнє. Батько брав з собою хлопчика у поїздки до Ленінграду, до Москви, до Прибалтики, показував пам'ятки культури, розповідав історії. Захотілося хлопчику побачити світ, заглянути за горизонт, дізнатися про всі наукові відкриття. Так зародилася мрія про подорожі.

Віктор Черненко закінчив початкову школу у Сулаку, а потім середню школу у Володьковій Дівиці. Любив історію і природничі науки, навчався старанно і з цікавістю.

Після закінчення школи Віктор працював на залізниці, а у 1962 році був призваний до армії, служив в ракетних військах стратегічного призначення Прикарпатського військового округу. І от прийшов час, коли мрія покликала. Віктор пішов у Кронштадтську морехідну школу, закінчив її і до 1969 року пов'язав своє життя з морем. Спочатку Віктор Павлович був матросом на океанографічному судні "Глобус" на проводці підводних човнів у Середземне море, де проходив практику під керівництвом Пилипа Поплавського, одного з трьох героїв, що провели 49 днів у океані без їжі та води. Потім служив на високотехнологічному океанографічному судні "Василий Головнин". Таких суден було побудовано всього 5 на Гданському суднобудівельному заводі.

Перший вихід курсанта відбувся у Норвезьке море. Смертельна небезпека підстерігала моряків у цьому морі. Зима, обмерзання судна, шторм. Боротьба з обмерзанням ледве не коштувала життя молодому курсанту, але, на щастя, обійшлося.

На судні "Василий Головнин" Віктор Черненко служив в енергетичній групі під керівництвом головного енергетика Еріка Пфау, людини високоморальної, добре освіченої, врівноваженої і надійної. Під його наставництвом і формувався Віктор як спеціаліст і особистість. Пізніше, після розпаду СРСР, Ерік Пфау виїхав до Німеччини. Віктор Павлович, вже висококваліфікований спеціаліст, будучи там у відрядженні, шукав свого наставника, але без результату.

Смертельна небезпека очікувала екіпаж судна в Атлантичному океані, коли у шторм спрацювала пожежна сигналізація. Віктор стояв на вахті. Була темна ніч, страшна бовтанка, хвилі обрушувалися на палубу, а йому потрібно було пройти через носову палубу до трюму, відкрити 4 засови і спуститися у трюм. Проаналізувавши з якою періодичністю накривають хвилі палубу, йому за кілька підходів вдалося спуститися у трюм. За кожен підхід відкривав один засів. Тривога виявилася безпідставною. А потім знову вихід з трюму і закручування засовів. Ця ніч запам'яталася Віктору Павловичу на все життя. Помилка – і ти у бурхливому океані.

Атлантичний океан, у кільватерній колоні йшли 3 судна. Віктор стояв на верхній палубі судна "Василий Головнин". Раптом команда: «Увага! Не виходити на палубу!» У цю ж мить з'явився американський літак, який кілька разів облетів судно над самісінькою палубою, ледь не зачепивши мачту. Це був період холодної війни. Від ревища літака у Віктора на деякий час пропав слух.

У 1968 році команда судна "Василий Головнин" у складі групи суден чекала в Індійському океані приводнення супутника «Зонд-5», який облетів по наміченій орбіті. Був сильний шторм, ніч, команда помітила сяйво, яке зникло в штормовому океані. За спостережувальною апаратурою визначили місцезнаходження зонду. По гучномовцю пролунала команда здати всю апаратуру для зйомок, фотоапарати та відеокамери, у 111-ту каюту. Вранці шторм вгамувався, і команда побачила маленьку чорну крапку, до якої наближалося судно. Через кілька хвилин спеціальним обладнанням супутник підняли на борт. Це вдалося тільки з третьої спроби. Віктору вдалося зробити фото зонду, не зважаючи на категоричну заборону спецслужб фотографувати. Він проявив чудеса винахідливості, і ось фото зонду сьогодні займає почесне місце на стіні у його кабінеті.

Цікаві явища траплялися морякам у їхніх подорожах. Наприклад, міраж. Вперше Віктор побачив міраж у морі, коли підходили до берегів Ємену. Перед моряками раптом посеред моря з'явився пісок, і судно на повному ходу прямувало на мілину, аж раптом дивним чином пройшло через цей міражний пісок. Шок був у всієї команди.

Прийшлося пережити Віктору разом з екіпажем потрясіння, коли потрапили у арабо-ізраїльський конфлікт у 1968 році під час 7-денної війни. Екіпаж опинився в епіцентрі подій, але на щастя, все обійшлося без трагедії.

У 1968 році крізь бурхливе море дісталися до Мадагаскару. Але чомусь місцева влада не дає дозвіл зайти в порт Таматаве. У переговорах пролунало слово «загарбники». Раптом через гучномовець пролунала команда: «Увага! Більше трьох не збиратися!». Через деякий час виявилося, що Радянський Союз напав на Чехословаччину. Ця звістка приголомшила екіпаж. Світ не визнавав право Радянського Союзу на такі дії. Через добу команду судна все ж таки випустили на острів. «Ми побачили там зовсім інше життя. Більше всього вразило відношення до померлих. Люди кожного року дістають останки своїх померлих родичів, які тримають у нішах стіни, омивають їх і знову кладуть на місце. Це було дуже для нас дивно», — згадує Віктор Павлович.

Дивлячись на глобус, моряк називає знайомі йому місця на Земній кулі – Дарданелли, Босфор, Норвезьке море, Балтійське море, Середземне, Егейське, Тихий океан, Індійський океан, Атлантичний океан, береги Норвегії, Німеччини, Гібралтару, Ємену, Індії, островів Маврикії, Мадагаскар, Сейшельських островів та ін. Вів переписку з послом Індії Миколою Михайловичем Пеговим, надсилав йому фото зі своїх подорожей. Довелося прийняти участь у складі екіпажу судна «Василь Головнин» у пошуку янтарної кімнати у Кенігсбергу.

«Людей не жаліли. Змило у море – така доля», - згадує Віктор Павлович. Але коли у нього заболів зуб і після лікування спухла щока – судно розвернули в Індійському океані і біля 400 миль поверталося на плавбазу, щоб полікувати молодого моряка.

З 1969 року Віктор Павлович Черненко працював у проектному інституті «Укрдіпрорічтранс», паралельно навчався у Київському річковому технікумі, потім географічному факультеті Київського Національного університету імені Т.Г. Шевченка. У складі експедицій на пошукових роботах працював у різних куточках країни, часто ці експедиції очолював.

Брав участь у роботах по прокладанню газопроводу «Дружба-2» через Білорусь через річку Прип'ять.

Згадує Віктор Павлович випадок, коли ремонтували газопровід високого тиску біля Хаджибейського лиману. З однієї сторони лиману штиль, а з іншої – штормові хвилі. Він мав дістатися моторним човном через лиман для виконання робіт по газовому переходу. Пройшовши три чверті шляху, мотор човна затих і ніяк не заводився знову. Прийшлося налягти на весла, але хвиля не давала приблизитися до берега. Добре прийшлося тоді попрацювати на веслах Віктору, щоб знову стати ногами на тверду землю.

Була рання весна 1969 року. Дном Волги на ділянці Поляни-Дієво-Городіще інженери, серед яких був Віктор Черненко, виконували пошукові роботи. Волга була вкрита метровою товщою льоду. Віктору Павловичу, як молодому інженеру, доручили забрати інструменти з протилежного берега річки. Він став на лижі і швидко подолав майже кілометрову відстань до берега. Зайшов до будинку, де залишили інструмент, ледь відбився від господині, яка наполегливо хотіла нагодувати молодого чоловіка, забрав інструмент, склав у рюкзак і рушив назад. На березі стояли місцеві чоловіки. «Волга шумить, скоро пойдьот льод», - сказав поважний чоловік. Віктор махнув рукою, став на лижі і рушив назад. Таки шумить, - десь на середині річки почув Віктор Павлович і прискорився на лижах. І раптом тріск. До берега метрів 150, далеко. І тут за кілька метрів до берега лід почав ламатися. На очах рівна поверхня стала мінятися, вода почала ламати лід. Віктор, не знімаючи лижі, обережно почав перебиратися з брили на брилу. На березі стояли люди, щось кричали, махали руками, переживали. Було зрозуміло, що у разі, якщо він потрапить під лід – ніхто не зможе врятувати. Молодецька сила допомогла справитися з цим випробуванням. Хлопці біля берега підхопили, допомогли вийти на берег, забрали речі. Найбільша річка Європи назавжди закарбувалася у пам'яті. Під час цієї експедиції Віктор Павлович заїхав до матері космонавта Ніколаєва Андріяна Григоровича у село Шоршели («Білі Джерела» на чуваській мові). Бідність побуту цієї жінки вразила всю експедицію. Після таких подорожей дуже хотілося додому до рідної Української землі.

Довелося знову побувати Віктору Павловичу в улюблений Прибалтиці, приймаючи участь у пошукових роботах при будівництві Інгалінської атомної станції у Литві.

Працював Черненко і у складі проектно-пошукових партій у виборі місця для ставка – охолоджувача четвертого блоку Чорнобильської атомної станції. «На ЧАЕС доводилося бувати не тільки на початку будівництва. Воно нагадувало мені будівництво шахтних дивізіонів міжконтинентальних балістичних ракет для дивізії, що повернулася з Куби», - згадує Віктор Павлович. А потім, у 1986 році після Чорнобильської катастрофи брав участь в організації і забезпеченні транспортного і пасажирського флоту, допомагав з евакуацією населення. Багатьох наших земляків зустрів Віктор Павлович у самих небезпечних місцях при ліквідації аварії. Подільським райвоєнкоматом і райкомом партії Черненко В.П. був направлений начальником КПП у Святошинському районі м.Києва для контролю за виїздом з міста.

З 1983 року Віктор Павлович Черненко працює на посаді директора навчального центру виробничого об'єднання водних шляхів, а з 1991 року – Державного підприємства «Укрводшлях», вкладаючи всі сили у створення професійного дружнього колективу, об'єднаного творчою працею.

Довелося приймати участь ще в одній експедиції до Хмельницької атомної станції, коли з'явилася підозра, що почався витік радіоактивної води. Брали проби, встановлювали зонди, перевіряли результати. Після Чорнобильської трагедії увага до атомних станцій була особлива.

Окрім професійної діяльності, Віктор Павлович завжди брав активну участь у громадських справах. У часи Радянського Союзу – через партійну діяльність, - там він завжди знаходив місце для вирішення нагальних людських потреб та боротьбі за справедливість. Саме до нього звертались люди, яким потрібна була допомога та підтримка у принципово важливих питаннях. Він - людина честі з активною життєвою позицією.

З 1996 року Віктор Павлович Черненко стає активним членом товариства «Чернігівське земляцтво», а потім очолює його [[Носівське відділення Чернігівського земляцтва в Києві|Носівське відділення]], член Ради Чернігівського земляцтва. Віктор Павлович став ініціатором встановлення [[Пам'ятник воїнам-афганцям у Носівці|пам'ятника воїнам-афганцям у місті Носівка]]. Це було не просто – багато кабінетів пройшлось обійти, багато диспутів витримати. Але результатом можна пишатися.

Одного разу Віктор Павлович за свої кошти викупив квитків на два ряди у партері в Палаці Україна для односельців-сулачан на грандіозний концерт – творчі звіти художніх колективів України. Це було свято національної культури, на яке зібралися переможці регіональних конкурсів з 19 областей України. Але приїхало всього 12 чоловік земляків, інші не змогли покинути свої щоденні клопоти. Розчарування було дуже велике, що односельці не побачили такі чудові виступи.

У газеті «[[Отчий поріг]]» регулярно друкувалися статті Віктора Павловича, в яких він висвітлював різні історичні події та відгукувався на проблеми сьогодення.

Особливу увагу Віктор Павлович приділяє пошуковій роботі у дослідженнях історичних подій і фактів. Він зібрав копії архівних документів з різних тематик, у тому числі партизанського руху Чернігівщини, які ще не були представлені у публікаціях. Він ретельно вивчив питання про зникнення [[Стратілат Михайло Іванович|Михайла Стратілата]], комісара з'єднання «За Батьківщину». У його домашньому архіві зберігаються документи — запити та відповіді посадових осіб з цього питання, магнітні записи очевидців. Є у нього листи партизанів, листи командирів, накази начальника Українського штабу партизанського руху та багато інших документів, у тому числі начальника диверсійної школи Старинова. Бажання зберегти у пам'яті історичні факти минулого, проаналізувати їх та зробити висновки, спонукає Віктора Павловича до краєзнавчих пошуків.

Велика громадська робота по патріотичному вихованню молоді проводиться Віктором Павловичем протягом всього його активного життя. До початку повномасштабної війни з росією він організовував зустрічі з ветеранами Другої Світової війни, ветеранами війни в Афганістані, письменниками, істориками та запрошував на них молодь. Провів дослідження п'ятирічок СРСР, виявив цікаві факти по залученню іноземців, зокрема американців, до індустріальних проектів країни і потім жорстоке знищення всіх, хто протягом 24 годин не покинув країну у 1937 році. Про такі факти багато хто почув від Віктора Павловича вперше.

17 серпня 2023 року Віктор Павлович Черненко відсвяткував свій ювілей – 80 років. І більше 40 з них він пройшли поруч з жінкою [[Черненко Валентина Андріївна|Валентиною Андріївною]], яка принесла тепло та затишок у життя цієї мужньої та цілеспрямованої людини. Валентина Андріївна Черненко народилася після війни у сім'ї [[Даніш Андрій Андрійович|Андрія Андрійовича Даніша]], партизана, героя Другої Світової війни, який залишив свій розпис на стінах Рейхстагу. Валентина Андріївна – агроном, закінчила Київську Національну академію аграрних наук. Двоє синів та жінка – це той надійний і міцний тил, силу якого завжди відчуває Віктор Павлович. Він пишається своєю сім'єю, професійними здобутками дружини та синів.

Разом зі своїми земляками сім'я Черненків опікується нашими воїнами, донатять на ЗСУ, допомагають всім, чим тільки можуть. Сьогодні їхня мрія зливається з народною, – це Велика Перемога України, і вони роблять все можливе, щоб наблизити цей день.

== За земляцьким штурвалом ==
[[Файл:Пам'ятка в Сулаку 02.jpg|міні|Віктор Черненко біля пам'ятки [[Міщенко Віктор Григорович|Віктору Міщенку]] у [[Сулак]]у]]

:''Нарис [[Михайлишин В'ячеслав В'ячеславович|В'ячеслава Михайлишина]] в газеті «Отчий поріг», жовтень, 2013 р. № 10, стор. 8.<ref>[http://chz.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/Otch_p10.13.pdf «Отчий поріг», жовтень, 2013 р. № 10, стор. 8.]</ref>''

Легкий стукіт коліс електрички з Ніжина луною відгукнувся за річечкою Дівицею, що тихо голубіла в'юнкою стрічкою під лісом. Прошипівши гальмами, електричка зупинилася на залізничній платформі Червоні Партизани. Забрала людей. Пролунав сигнал – і, набираючи швидкість, помчала на Київ, залишаючи порожню платформу і будиночок залізничників, що стоїть впритул до колії, який до і після війни був блок-постом<ref>117 км залізничної ділянки Київ-Ніжин</ref>. Саме в ньому на світ з'явився Віктор Черненко, первісток у подружжя Павла і Тетяни Черненків. Народження сина в нелегкий час війни, коли радянські війська стрімко звільняли рідну Україну від ворога, знаменувало близький кінець війни і початок мирного життя.
В імені Віктор батьки вбачали неминучу Перемогу.

Пишається Віктор Павлович своїм родом, коріння якого глибоко вросло в носівську землю. Батько, Павло Черненко, народився в с. Кам'янське Запорізької губернії (нині Дніпродзержинськ Дніпропетровської області), де його батьки були на заробітках. Працював на залізниці, деякий час у колгоспі. Довелося йому стати учасником Фінської військової кампанії. На початку Великої Вітчизняної війни потрапив у полон на станції Бобрик і перебував у Дарницькому концтаборі, звідкіля етапом був переправлений до концтабору в Польщі. У вересні 1942 року тікає з полону. Оклигавши, подався до партизанського з'єднання "За Батьківщину" під командуванням І. М. Бовкуна. Отримавши завдання збирати інформацію про рух ворожої техніки та живої сили, влаштувався обхідником на залізницю. Після війни працював стрілочником в Дарниці і на Києві-товарному.

Мати, Тетяна Павлівна (дівоче прізвище Шевченко), народилася в сім'ї лісівника. Теж брала участь у партизанському русі: збирала інформацію про рух поїздів на дільниці Ніжин/Київ, допомагала у підриві залізничної колії та ворожих поїздів.

Успадкувавши найкращі батьківські риси, Віктор Павлович стійко сприймав і вперто долав життєві дороги, попри всілякі труднощі, без сторонньої допомоги. Закінчивши середню школу, працював підсобним робітником на будівництві в Дарницькій дистанції шляху, водієм електро та автонавантажувача на складі Південно/Західної залізниці в Києві.

У грудні 1961 року всім селом проводжали Віктора до армії. Служити довелося в ракетних військах стратегічного призначення Прикарпатського військового округу. Саме тут навчався сержант Черненко у вечірній партшколі при політвідділі дивізії. І саме тут вирішив поступити до Кронштадтської морехідної школи. Закінчивши успішно мореходку, проходив практику на Балтійському морі.

Як відомо, море сильних любить. І це довів молодий моряк у складних умовах, коли відразу по закінченні морехідної школи доля закинула його у складі екіпажу на проводку підводних човнів для поповнення групи бойових кораблів у Середземному морі. Довелося служити на океанографічному судні "Глобус", а пізніше на флотській "домівці" – експедиційно/океанографічному судні "Василий Головнин", яке на той час було високотехнічно оснащене і рівень збору ним інформації у світовому океані, космосі й на землі був надзвичайно високим.

Найяскравіші спогади Віктора Павловича пов'язані з виконанням в 1968 році державного завдання по виявленню в Індійському океані й підняттю на судно супутника "Зонд/5".

Знаходячись постійно в експедиціях, доводилося Віктору Черненку сходити на береги Норвегії, Німеччини, Гібралтару, Йемену, островів Маврикій, Мадагаскар, Сейшельських островів та багатьох інших країн. Екзотика заморських країв вражала моряка та водночас наводила
ностальгію за рідною Україною, своїм мальовничим селом.

Після служби на флоті Віктор Павлович повертається в Україну. Працює на різних інженерно-керівних посадах в Інституті "Укрдіпрорічтранс", у складі експедицій на пошукових роботах. Тож довелося об'їздити майже всю європейську частину Росії, Прибалтику, Білорусь, Україну.

Жага до знань, до нового переповнювала Віктора Черненка. Працюючи, він закінчив Київський річковий технікум і Київський держуніверситет
ім. Т. Г. Шевченка. Його чесність, принциповість, об'єктивність відіграли велику роль у призначенні його членом парткомісії по персональних справах Подільського райкому КПУ, який тоді очолював І. М. Салій. Глибоко вивчаючи справи, домігся зняття наклепів, звільнення від необгрунтованого, незаконного покарання з багатьох чесних членів партії.

З 1983 року Віктор Павлович Черненко працює начальником навчального центру водних шляхів та гідроспоруд державного підприємства "Укрводшлях". Віддаючи свої знання і досвід, він домігся поліпшення роботи навчального центру, зміцнивши його матеріальну базу, створивши відповідальну і творчу атмосферу в колективі.

Його цілеспрямованість, вболівання за спільну справу, вміння згуртувати однодумців – чи не головні риси його характеру. Тож не дивно, що вкотре обирають Віктора Павловича головою Носівського відділення Чернігівського земляцтва. Він знаходить час і для сім'ї, і для роботи, і для земляцтва.

А ще Віктор Павлович опікується випуском колективної книги про земляків "Ми – з Носівщини", особисто відвідує ветеранів, вболіває за кожного земляка. Він встигає взяти участь у всіх заходах, які проводить Носівське відділення і Рада Чернігівського земляцтва. Дивуєшся його енергії, ентузіазму. Тож земляцький штурвал у надійних руках.

Вячеслав МИХАЙЛИШИН,
заступник голови
Носівського відділення

== Патріот теплої душі ==

:''Нарис [[Скрипець Микола Якович|Миколи Скрипця]] для Енциклопедії Носівщини, червень 2022''

[[Носівське відділення Чернігівського земляцтва в Києві]] завжди у вирі сьогодення, брало початок із далеких дев'яностих минулого століття, коли Україна окреслювала свій шлях нелегкої, але світлої незалежності. Першим її очільником був [[Ляшенко Микола Антонович|Микола Ляшенко]], видавець, патріот рідного краю. Він разом із Віктором Черненком, [[Медвідь Петро Іванович|Петром Медведем]], [[Шкребель Григорій Павлович|Григорієм Шкребелем]] заклав фундамент організації, яка об'єднала у столиці України наших краян — носівчан. Після Миколи Ляшенка впродовж багатьох років земляцтво взяв під свою опіку Віктор Черненко. Людина енергійна, він об'єднав біля себе творчих особистостей і направив діяльність земляцтва на конкретну патріотичну роботу. Зустрічі з учнями у школах району, в Києві, запам'яталися багатьом цікавими фактами із життя Носівщини. На заходи Віктор Павлович залучав відомих земляків, яким було чим поділитися зі слухачами.

Він разом з [[Крапив'янський Петро Андрійович|Петром Кропивянським]] — партизаном, людиною незвичайної долі, був нерідким гостем в освітніх закладах і сусіднього району, Ніжинського. Їм було що розповісти, поділитися спогадами, адже підпілля і партизанський загін у роки Другої світової війни діяв у лісах Носівшини в урочищі [[Орішне]] і завдавав немало клопотів фашистам. До речі, Віктор Черненко багато років займається вивченням шляху краян-месників і долі його керівників, дехто з яких зник у лабіринтах сталінських катівень. З матеріалами своїх пошуків неодноразово ознайомлював читачів районної газети «[[Носівські вісті]]».

Незабутня була зустріч, яка запам'яталася не на один рік, у залі центрального офісу Чернігівського земляцтва з [[Власенко Григорій Зіновійович|Григорієм Власенком]] (нині покійним), автором кількох книг спогадів про своє життя і долю односельців-носівчан. Представники всіх земляцтв чернігівщини з цікавістю ознайомилися з історією нашого рідного краю. Віктору Черненку і Григорію Власенку доводилося спростовувати спрощені думки деяких присутніх про діяльність підпілля і руху опору фашистам у нашій області.

Проживаючи у [[Сулак|Сулаці]], Віктор Павлович не забуває і рідну сільську школу, допомагаючи їй разом із земляцтвом.

Де б він не перебував, ніколи не був осторонь людських доль. Так, ще у далекому 1967 році, коли він був у відрядженні в Калінінградській області, його вразила доля дівчат — остарбайтерів різних національностей у цьому наземному пеклі, і яких знищив смерш Білоруського фронту. Понад десять тисяч безневинних жінок було розстріляно за кілька днів неподалік Кенігсберга так званими «визволителями». Дізнавшись, що журналіст з Рівенщини хоче видати книгу про ті події понад півстолітньої давності, він разом із земляком [[Бондаренко Валентин Григорович|Валентином Бондаренком]] допомагає її видати, вважаючи, що про такі трагедії сучасники повинні знати. Подібне творять, на жаль, сьогодні і в Україні рашисти – «визволителі». Ми не повинні мовчки спостерігати, опускаючись повільно у непомітну яму бездуховності, забувати про своє коріння, яке засипається щоднини шкарубкими руками буденщини, а боротися щомиті за свою душу і пам'ять нашої минувшини – таке життєве кредо нашого земляка (такий він по життю).

До багатьох знакових подій на Носівщині залучалося земляцтво на чолі з Віктором Черненком. Він з [[Давиденко Віталій|Віталієм Давиденком]] був одним з ініціаторів встановлення пам'ятника Воїнам афганцям у райцентрі. Протягом кількох років освітнім закладам району ним виписувалася газета Чернігівського земляцтва «[[Отчий поріг]]». А подорожі історичними місцями Чернігівщини, зустрічі земляків у тісному колі, вітання з днем народження – це все непомітна, але така потрібна клопітка щоденна робота очільника товариства.

Носівське земляцтво живе, працює в складному розвої сучасних подій у нашій державі. Керівництво ним Віктор Черненко передав у руки Юрія Пероганича, відомого українського громадського діяча, а сам, не дивлячись на свої розмаїті роки, завжди у творчому пошуку: листується з краєзнавцями, шукає матеріали у державних архівах про наш край, та й роботи на обійсті вистачає, земля любить теплу душу і руки, а в нього вони такі.

[[Скрипець Микола Якович|Микола Скрипець]]

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Посилання ==
* [http://chz.org.ua/wp-content/uploads/2013/09/Otch_p8.13.pdf "Отчий поріг", серпень, 2013 р. № 8, стор. 2]

[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]]
[[Категорія:Керівники Носівського відділення Чернігівського земляцтва в Києві]]
[[Категорія:Моряки]]
[[Категорія:Краєзнавці]]
[[Категорія:Люди Ч]]

18 вересня

2025-09-19T06:42:27Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[18 вересня]]'''

Події:

* [[2019]] — рішенням Носівської районної ради №5 27/VII ліквідована [[Адамівська ЗОШ I-II ступенів]].

* [[2020]] — засноване ТОВ «[[Агро-ойл Носівка]]» — сільськогосподарське підприємство в Носівці.

Народилися:

{{f}}[[Файл:Феодосій Безносюк.jpg|120пкс|праворуч|link=Безносюк Федосій Михайлович]]</div>

* [[1912]] — в Козарах народився [[Безносюк Федосій Михайлович]] (1912—2001), учасник Німецько-радянської війни, перший післявоєнний голова колгоспу в Козарах.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Микола Падун.jpg|120пкс|праворуч|link=Падун Микола Миколайович]]</div>

* [[1939]] — в Носівці народився [[Падун Микола Миколайович]], український гідролог, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Геннадій Левченко.jpg|120пкс|праворуч|link=Левченко Геннадій Володимирович]]</div>

* [[1961]] — народився [[Левченко Геннадій Володимирович]], адвокат, пенсіонер органів прокуратури, громадський діяч.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Іван Олександрович Шелест.jpg|120пкс|праворуч|link=Шелест Іван Олександрович]]</div>

* [[2001]] — помер [[Шелест Іван Олександрович]] (1931—2001), вчитель фізики і багаторічний директор [[Держанівська середня школа|Держанівської середньої школи]].{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Віктор Черненко 2.jpg|120пкс|праворуч|link=Черненко Віктор Павлович]]</div>

* [[2025]] — помер [[Черненко Віктор Павлович]] (1943—2025), моряк, транспортник, громадський діяч.{{Clear}}
</onlyinclude>
[[17 вересня]] — [[19 вересня]]

[[Категорія:Календар|09-18]]

15 жовтня

2025-09-18T13:12:13Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[15 жовтня]]'''

Всесвітній день боротьби з раком грудей.<br />
Міжнародний день сільських жінок.

Народилися:

* [[1923]] — народився [[Голець Петро Полікарпович]] (1923—2018), учитель допризовної підготовки юнаків у Володьководівицький школі, учасник Другої світової війни.{{clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Спиридон Довгаль 2.jpg|120px|right|link=Довгаль Спиридон Микитович]]</div>

* [[1975]] — у Мюнхені, Німеччина, помер уродженець Носівки [[Довгаль Спиридон Микитович]] (1896—1975), військовик, науковець, літератор, журналіст, політик. Підполковник армії УНР, член ЦК Української партії соціалістів-революціонерів та ЦК Української соціалістичної партії, економіст, доцент Української господарської академії в м. Подєбрадах, голова уряду УНР на вигнанні (1954, 1969-1972), голова Української Національної Ради (1966-1967, 1972-1975).{{clear}}
* [[2005]] — помер [[Шумський Валентин Іванович]] (1925—2005), учасник Німецько-радянської війни, вчитель фізичного виховання, виховав десятки переможців та призерів змагань різних рівнів з різних видів спорту.</onlyinclude>

[[14 жовтня]] — [[16 жовтня]]

[[Категорія:Календар|10-15]]

30 вересня

2025-09-18T13:09:11Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[30 вересня]]'''

Міжнародний день перекладача, Всеукраїнський день бібліотек, День усиновленних дітей.

Події:

* [[1860]] — в селі [[Плоске]] при Михайлівській церкві відкрито церковно-парафіяльну школу.

* [[2016]] — утворена [[Носівська міська громада]] шляхом об'єднання Носівської міської ради та Володьководівицької, Іржавецької, Козарівської, Тертишницької сільських рад Носівського району.

Народилися:

{{f}}[[Файл:Іван Бойко.jpg|120пкс|праворуч|link=Бойко Іван Давидович]]</div>

* [[1899]] — в селі Володькова Дівиця народився [[Бойко Іван Давидович]] (1899—1971), український радянський історик, педагог, професор, доктор історичних наук.{{clear}}

{{f}}[[Файл:Олександр Зезюлькін 1.jpg|120пкс|праворуч|link=Зезюлькін Олександр Вікторович]]</div>

* [[1959]] — народився [[Зезюлькін Олександр Вікторович]], адвокат, політик і громадський діяч, мешканець Носівки.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Марія Ілляш.jpg|120пкс|праворуч|link=Ілляш Марія Іванівна]]</div>

* [[2004]] — померла [[Ілляш Марія Іванівна]] (1943—2004), вчитель хімії у Володьководівицький школі, Відмінник освіти УРСР.
{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Леонід Красницький.jpg|120пкс|праворуч|link=Красницький Леонід Петрович]]</div>

* [[2006]] — помер [[Красницький Леонід Петрович]] (1937—2006), музикант і педагог, у 1967—1984 очолював [[Носівська музична школа|Носівську музичну школу]], чудово грав на баяні{{Clear}}

* [[2018]] — помер [[Голець Петро Полікарпович]] (1923—2018), вчитель допризовної підготовки юнаків у Володьководівицький школі, учасник Другої світової війни.

{{f}}[[Файл:Сергій Риленко.jpg|120пкс|праворуч|link=Риленко Сергій Олексійович]]</div>

* [[2023]] — на Російсько-українській війні в районі населеного пункту Керамік, Донецької області загинув [[Риленко Сергій Олексійович]] (1972—2023), старший солдат, уродженець Володькової Дівиці.{{Clear}}
</onlyinclude>

[[29 вересня]] — [[1 жовтня]]

[[Категорія:Календар|09-30]]

9 вересня

2025-09-09T10:45:43Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[9 вересня]]'''

Народилися:

{{f}}[[Файл: Павло Федорович Кушакевич.jpg|120пкс|праворуч|link=Кушакевич Павло Федорович]]</div>

* [[1835]] — у Володьковій Дівиці народився [[Кушакевич Павло Федорович]] (1835—1919), ніжинський міський голова (30.07.1881-17.03.1899), дійсний статський радник.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Клименко Іван Євдокимович.jpg|120пкс|праворуч|link=Клименко Іван Євдокимович]]</div>

* [[1891]] — в селі Рівчак-Степанівка народився [[Клименко Іван Євдокимович]] (1891—1937), український і радянський революціонер, більшовик, червоний козак, політик, діяч Комуністичної партії, народний комісар земельних справ Української СРР. Репресований, розстріляний, посмертно реабілітований.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олександр Рянічев.jpg|120пкс|праворуч|link=Рянічев Олександр Олександрович]]</div>

* [[1962]] — народився [[Рянічев Олександр Олександрович]] (1962-2024), соліст-вокаліст Носівського міського будинку культури.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Ігор Симоненко.jpg|120пкс|праворуч|link= Симоненко Ігор Володимирович]]</div>

* [[1988]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народився [[Симоненко Ігор Володимирович]], кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту української мови НАН України.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олексій Крапив'янський.jpg|120пкс|праворуч|link=Крапив'янський Олексій Олексійович]]</div>

* [[1992]] — у Володьковій Дівиці народився [[Крапив'янський Олексій Олексійович]] (1992—2024), молодший сержант Головного управління розвідки МО України. Загинув на Російсько-українській війні.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Федір Примак.jpg|120пкс|праворуч|link=Примак Федір Якович]]</div>

* [[1981]] — помер уродженець Софіївки [[Примак Федір Якович]] (1899—1981), доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Сергій Ляшенко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ляшенко Сергій Миколайович]]</div>

* [[2023]] — на Російсько-українській війні загинув уродженець Носівки [[Ляшенко Сергій Миколайович]] (1973—2023), молодший сержант ЗСУ.{{Clear}}
</onlyinclude>
[[8 вересня]] — [[10 вересня]]

[[Категорія:Календар|09-09]]

9 вересня

2025-09-09T10:44:08Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[9 вересня]]'''

Народилися:

{{f}}[[Файл: Павло Федорович Кушакевич.jpg|120пкс|праворуч|link=Кушакнвич Павло федорович]]</div>

* [[1835]] — у Володьковій Дівиці народився [[Кушакевич Павло Федорович]] (1835—1919), ніжинський міський голова (30.07.1881-17.03.1899), дійсний статський радник.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Клименко Іван Євдокимович.jpg|120пкс|праворуч|link=Клименко Іван Євдокимович]]</div>

* [[1891]] — в селі Рівчак-Степанівка народився [[Клименко Іван Євдокимович]] (1891—1937), український і радянський революціонер, більшовик, червоний козак, політик, діяч Комуністичної партії, народний комісар земельних справ Української СРР. Репресований, розстріляний, посмертно реабілітований.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олександр Рянічев.jpg|120пкс|праворуч|link=Рянічев Олександр Олександрович]]</div>

* [[1962]] — народився [[Рянічев Олександр Олександрович]] (1962-2024), соліст-вокаліст Носівського міського будинку культури.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Ігор Симоненко.jpg|120пкс|праворуч|link= Симоненко Ігор Володимирович]]</div>

* [[1988]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народився [[Симоненко Ігор Володимирович]], кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту української мови НАН України.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олексій Крапив'янський.jpg|120пкс|праворуч|link=Крапив'янський Олексій Олексійович]]</div>

* [[1992]] — у Володьковій Дівиці народився [[Крапив'янський Олексій Олексійович]] (1992—2024), молодший сержант Головного управління розвідки МО України. Загинув на Російсько-українській війні.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Федір Примак.jpg|120пкс|праворуч|link=Примак Федір Якович]]</div>

* [[1981]] — помер уродженець Софіївки [[Примак Федір Якович]] (1899—1981), доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Сергій Ляшенко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ляшенко Сергій Миколайович]]</div>

* [[2023]] — на Російсько-українській війні загинув уродженець Носівки [[Ляшенко Сергій Миколайович]] (1973—2023), молодший сержант ЗСУ.{{Clear}}
</onlyinclude>
[[8 вересня]] — [[10 вересня]]

[[Категорія:Календар|09-09]]

9 вересня

2025-09-09T10:36:55Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[9 вересня]]'''

Народилися:

{{f}}[[Файл: Павло Федорович Кушакевич.jpg|120пкс|праворуч|link=Кушакнвич Павло федорович]]</div>

* [[1835]] — у Володьковій Дівиці народився [[Кушакевич Павло Федорович]] (1835—1919), ніжинський міський голова (30.07.1881-17.03.1899).{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Клименко Іван Євдокимович.jpg|120пкс|праворуч|link=Клименко Іван Євдокимович]]</div>

* [[1891]] — в селі Рівчак-Степанівка народився [[Клименко Іван Євдокимович]] (1891—1937), український і радянський революціонер, більшовик, червоний козак, політик, діяч Комуністичної партії, народний комісар земельних справ Української СРР. Репресований, розстріляний, посмертно реабілітований.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олександр Рянічев.jpg|120пкс|праворуч|link=Рянічев Олександр Олександрович]]</div>

* [[1962]] — народився [[Рянічев Олександр Олександрович]] (1962-2024), соліст-вокаліст Носівського міського будинку культури.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Ігор Симоненко.jpg|120пкс|праворуч|link= Симоненко Ігор Володимирович]]</div>

* [[1988]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народився [[Симоненко Ігор Володимирович]], кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту української мови НАН України.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олексій Крапив'янський.jpg|120пкс|праворуч|link=Крапив'янський Олексій Олексійович]]</div>

* [[1992]] — у Володьковій Дівиці народився [[Крапив'янський Олексій Олексійович]] (1992—2024), молодший сержант Головного управління розвідки МО України. Загинув на Російсько-українській війні.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Федір Примак.jpg|120пкс|праворуч|link=Примак Федір Якович]]</div>

* [[1981]] — помер уродженець Софіївки [[Примак Федір Якович]] (1899—1981), доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Сергій Ляшенко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ляшенко Сергій Миколайович]]</div>

* [[2023]] — на Російсько-українській війні загинув уродженець Носівки [[Ляшенко Сергій Миколайович]] (1973—2023), молодший сержант ЗСУ.{{Clear}}
</onlyinclude>
[[8 вересня]] — [[10 вересня]]

[[Категорія:Календар|09-09]]

9 вересня

2025-09-09T10:33:40Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[9 вересня]]'''

Народилися:

{{f}}[[Файл:Павло Федорович Кшакеаич.jpg|120пкс|праворуч|link=Кушакнвич Павло федорович]]</div>

* [[1835]] — у Володьковій Дівиці народився [[Кушакевич Павло Федорович]] (1835—1919), ніжинський міський голова (30.07.1881-17.03.1899).{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Клименко Іван Євдокимович.jpg|120пкс|праворуч|link=Клименко Іван Євдокимович]]</div>

* [[1891]] — в селі Рівчак-Степанівка народився [[Клименко Іван Євдокимович]] (1891—1937), український і радянський революціонер, більшовик, червоний козак, політик, діяч Комуністичної партії, народний комісар земельних справ Української СРР. Репресований, розстріляний, посмертно реабілітований.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олександр Рянічев.jpg|120пкс|праворуч|link=Рянічев Олександр Олександрович]]</div>

* [[1962]] — народився [[Рянічев Олександр Олександрович]] (1962-2024), соліст-вокаліст Носівського міського будинку культури.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Ігор Симоненко.jpg|120пкс|праворуч|link= Симоненко Ігор Володимирович]]</div>

* [[1988]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народився [[Симоненко Ігор Володимирович]], кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту української мови НАН України.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олексій Крапив'янський.jpg|120пкс|праворуч|link=Крапив'янський Олексій Олексійович]]</div>

* [[1992]] — у Володьковій Дівиці народився [[Крапив'янський Олексій Олексійович]] (1992—2024), молодший сержант Головного управління розвідки МО України. Загинув на Російсько-українській війні.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Федір Примак.jpg|120пкс|праворуч|link=Примак Федір Якович]]</div>

* [[1981]] — помер уродженець Софіївки [[Примак Федір Якович]] (1899—1981), доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Сергій Ляшенко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ляшенко Сергій Миколайович]]</div>

* [[2023]] — на Російсько-українській війні загинув уродженець Носівки [[Ляшенко Сергій Миколайович]] (1973—2023), молодший сержант ЗСУ.{{Clear}}
</onlyinclude>
[[8 вересня]] — [[10 вересня]]

[[Категорія:Календар|09-09]]

Плющ Павло Павлович

2025-09-02T13:22:18Z

Серж: /* Посилання */

[[Файл:Павло Плющ.jpg|міні|Павло Плющ]]

'''Павло Павлович Плющ''' (народився 19 [[31 грудня|(31) грудня]] [[1896]], село [[Володькова Дівиця]] — помер [[4 березня]] [[1975]]) – науковець-мовознавець, педагог, поет, доктор філологічних наук (з 1959), професор кафедри української мови Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (з 1960). Автор праць з історії мови, синтаксису та пунктуації.

== Життєпис ==
У 1920–1923 роках навчався в Ніжинському педагогічному інституті, у 1931 році закінчив Дніпропетровський інститут соціального виховання.

У 1922-1924 був керуючим дитячого будинку, що містився в колишньому палаці княгині Долгорукової, розташованому на околиці Володькової Дівиці. У 1924-1926 роках працював директором Володьководівицької семирічки.

Працював учителем української мови і літератури в Дніпродзержинську (в загальноосвітніх школах, фабриці-заводі, училищах, вечірньому металургійному інституті), з 1937 року — викладач української мови Київського університету.

У 1942–1944 роках — в евакуації (старший викладач і виконувач обов'язків завідувача кафедри української мови Об'єднаного Українського університету у місті Кзил-Орді, Казахстан). З 1944 року продовжував викладацьку і наукову роботу в Київському університеті.

Помер 4 березня 1975 року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].

== Праці ==
Перші праці Плюща — з методики викладання української мови:
* «Збірник диктантів для V–VII класів» (1938, у співавт.),
* «Збірник вправ з синтаксису та пунктуації» (1938),
* «Збірник вправ з стилістики» (1939).
Пізніше зосередився на питаннях стилістики та історії української мови:

Статті:
* «Проблема періодизації історії української мови» (1951),
* «Українська літературна мова другої половини XIX — початку XX ст., шляхи її розвитку і специфіка її» (1958),

Монографії:
* «Нариси з історії української літературної мови» (1958),
* «Історія української літературної мови» (1971) та інше.

== Плющ Павло Павлович ==
:''Довідка з книги: {{СІН}}''
Народився у с. Володькова Дівиця (нині Червоні Партизани). Коли йому було три роки, батьки виїхали на заробітки до Кам'янська. Там Павло закінчив двокласну заводську школу. З 1915 року навчався в Ніжинському нижчому технічному училищі, а потім, у 1918 році – закінчив комерційне училище із срібною медаллю. У 1919-1921 рр. навчався в Ніжинському педагогічному інституті ім. М. Гоголя. Коли Павло навчався на останньому курсі інституту, від сипного тифу померли його батьки і хлопець залишився єдиним годувальником родини. Довелося залишити навчання, забрати менших братів і сестер і повернутися з Кам'янська (нині Дніпродзержинськ) до Володькової Дівиці.

У 1922-1924 був керуючим дитячого будинку, що містився в колишньому [[палац княгині Долгорукової|палаці княгині Долгорукової]], розташованому на околиці Володькової Дівиці. У 1924-1926 роках працював директором [[Володькодівицька семирічка|Володькодівицької семирічки]] (нині Червонопартизанська ЗОШ №1).

1927 року переїхав до Дніпродзержинська, де вчителював на робітфаці і заочно закінчив факультет української мови і літератури Дніпропетровського інституту соціального виховання в 1931. Навчався в аспірантурі під керівництвом видатного вченого Агатангела Кримського, по закінченні навчання був призначений інспектором–методистом управління вищої освіти Наркомату освіти України і через деякий час починає викладати історію української мови в КДУ ім. Т.Г. Шевченка.

Павло Плющ у своїх роботах досліджує мову Івана Котляревського, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського та багатьох інших українських поетів та письменників. Він – автор десятків праць, серед яких посібники з української мови для вчителів середніх шкіл та інститутів.

У 1971 році вийшла його праця «Історія української літературної мови». Помер П.П. Плющ 4 березня 1975 року. Похований у м. Києві на Байковому кладовищі.

== Посилання ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Плющ_Павло_Павлович
* {{Cite web | url = https://chernihivregion.travel/blog/literaturnu-movu-kiivskoi-rusi-ta-stili-ukrainskoi-movi-vid-serednovicca-doslidzuvav-urodzenec-cernigivsini-vcenij---lingvist-pavlo-plus | title =
Літературну мову Київської Русі та стилі української мови від середньовіччя досліджував уродженець Чернігівщини, вчений – лінгвіст Павло Плющ | publisher = Чернігівщина туристична запрошує | date = 2025 }}

== Література ==
# Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
# В. В Лобода. Плющ Павло Павлович // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
# Тимошенко П. Д. Павло Павлович Плющ. УМШ, 1956, № 6;
# Павло Павлович Плющ. «Вісник Київ, ун-ту. Серія філологічна», 1972, № 14;
# Булахов М. Г. Плющ Павел Павлович. // Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Био-библиогр. словарь, т. 3. Минск, 1978

[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]]
[[Категорія:Поети]]
[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
[[Категорія:Люди П]]

Москаленко Людмила Миколаївна

2025-09-02T13:08:18Z

Серж:

[[Файл:Людмила Москаленко.jpg|міні|270 пкс|Людмила Москаленко]]
'''Москаленко Людмила Миколаївна''' (до заміжжя Кожухівська, народилася [[10 жовтня]] [[1960]] у Червоних Партизанах, нині Володькова Дівиця) — вчитель англійської мови у [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицькому ліцеї]].

== Життєпис ==
Освіта вища, закінчила Київський ДПІ іноземних мов (1983) за спеціальністю «Іноземні мови», диплом вчителя німецької і англійської мов.

У школі з 1983, викладає англійську та німецьку мови.

== Родина ==
Брат: [[Кожухівський Микола Миколайович]], кандидат сільськогосподарських наук, завідувач кафедри менеджменту НУБіП України.
== Відзнаки ==
Грамота МОН України (2008).

== Посилання ==
* [https://www.facebook.com/ludmila.moskalenko.906498 Людмила Москаленко у Facebook]

{{Заготовка}}

[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]]
[[Категорія:Вчителі англійської мови Володьководівицького ліцею]]
[[Категорія:Нагороджені Грамотою Міністерства освіти України]]
[[Категорія:Люди М]]

Москаленко Людмила Миколаївна

2025-09-02T13:01:33Z

Серж:

[[Файл:Людмила Москаленко.jpg|міні|270 пкс|Людмила Москаленко]]
'''Москаленко Людмила Миколаївна''' (до заміжжя Кожухівська, народилася [[10 жовтня]] [[1960]] у Червоних Партизанах, нині Володькова Дівиця) — вчитель англійської мови у [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицькому ліцеї]].

== Життєпис ==
Освіта вища, закінчила Київський ДПІ іноземних мов (1983) за спеціальністю «Іноземні мови», диплом вчителя німецької і англійської мов.

У школі з 1983, викладає англійську мову.

== Відзнаки ==
Грамота МОН України (2008).

== Посилання ==
* [https://www.facebook.com/ludmila.moskalenko.906498 Людмила Москаленко у Facebook]

{{Заготовка}}

[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]]
[[Категорія:Вчителі англійської мови Володьководівицького ліцею]]
[[Категорія:Нагороджені Грамотою Міністерства освіти України]]
[[Категорія:Люди М]]

10 жовтня

2025-09-02T13:00:24Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[10 жовтня]]'''

День працівників стандартизації і метрології.<br />
Всесвітній день охорони психічного здоров'я.

Народилися:

{{f}}[[Файл:Людмила Москаленко.jpg|120пкс|праворуч|link=Москаленко Людмила Миколаївна]]</div>

* [[1960]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народилася [[Москаленко Людмила Миколаївна]], вчитель іноземної мови у Володьководівицькій гімназії.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олег Пустовгар.jpg|120пкс|праворуч|link=Пустовгар Олег Васильович]]</div>

* [[1969]] — народився [[Пустовгар Олег Васильович]], керівник КП «Носівка - комунальник», депутат Носівської міської ради.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Віталій Морський.jpg|120пкс|праворуч|link=Морський Віталій Анатолійович]]</div>

* [[2024]] — у бою на Російсько-українській війні загинув [[Морський Віталій Анатолійович]] (1997—2024), житель села [[Киселівка]]{{Clear}}</onlyinclude>
[[9 жовтня]] — [[11 жовтня]]

[[Категорія:Календар|10-10]]

24 жовтня

2025-09-02T07:26:57Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[24 жовтня]]'''

Події:

{{f}}[[Файл:Трилогія Григорія Власенка.jpg|120px|link=Власенко Григорій Зіновійович]]</div>

* [[2011]] — підписані до друку книгі уродженця Володькової Дівиці [[Власенко Григорій Зіновійович|Григорія Власенка]] "[[Не поле перейти]]", "[[Ніхто не забутий]]", "[[Хліб і кохання]]".{{Clear}}

Народилися:

{{f}}[[Файл:Григорій Макушенко.jpg|120px|link=Макушенко Григорій Григорович]]</div>

* [[1924]] — в Носівці народився [[Макушенко Григорій Григорович]] (1924—1999), фахівець у галузі радіолокаційної техніки та автоматики. Учасник Німецько-радянської війни. Лауреат Державної премії СРСР, кавалер орденів СРСР.{{Clear}}

* [[1980]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народилася [[Власенко Ольга Андріївна]], вчитель початкових класів у Володьководівицькій школі.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Тетяна Коновка.jpg|120пкс|праворуч|link=Коновка Тетяна Олександрівна]]</div>

* [[1993]] — народилася [[Коновка Тетяна Олександрівна]], педагог, заступник директора з навчально-виховної роботи [[Мринська філія Куликівського професійного аграрного ліцею|Мринської філії Куликівського професійного аграрного ліцею]].{{Clear}}
</onlyinclude>

[[23 жовтня]] — [[25 жовтня]]

[[Категорія:Календар|10-24]]

10 жовтня

2025-09-02T07:23:50Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[10 жовтня]]'''

День працівників стандартизації і метрології.<br />
Всесвітній день охорони психічного здоров'я.

Народилися:

* [[1960]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народилася [[Москаленко Людмила Миколаївна]], вчитель іноземної мови у Володьководівицькій школі.{{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олег Пустовгар.jpg|120пкс|праворуч|link=Пустовгар Олег Васильович]]</div>

* [[1969]] — народився [[Пустовгар Олег Васильович]], керівник КП «Носівка - комунальник», депутат Носівської міської ради.{{Clear}}

Померли:

{{f}}[[Файл:Віталій Морський.jpg|120пкс|праворуч|link=Морський Віталій Анатолійович]]</div>

* [[2024]] — у бою на Російсько-українській війні загинув [[Морський Віталій Анатолійович]] (1997—2024), житель села [[Киселівка]]{{Clear}}</onlyinclude>
[[9 жовтня]] — [[11 жовтня]]

[[Категорія:Календар|10-10]]

25 жовтня

2025-09-02T07:20:33Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[25 жовтня]]'''

Події:
* [[1748]] — запорозький козак, житель м. Носівки Київського полку [[Носенко Клим]] за активну участь у російсько-турецькій війні 1735–1739 років отримав чин значкового товариша.

* [[2015]] — відбулися [[Місцеві вибори 2015|чергові місцеві вибори]].

{{f}}[[Файл:Володимир Ігнатченко.jpg|120пкс|праворуч|link=Ігнатченко Володимир Миколайович]]</div>

* [[2020]] — відбулися [[Місцеві вибори 2020|чергові місцеві вибори]]. На посаду [[Носівський міський голова|Носівського міського голови]] з результатом 62% обраний діючий міський голова [[Ігнатченко Володимир Миколайович]]. Загалом на 18 дільницях громади проголосувало 4835 осіб, що склало 28,8% загального числа виборців.

:На [[Вибори до Носівської міської ради 2020|виборах]] до Носівської міськради обрані [[Носівська міська рада#Депутати|26 депутатів]].

:На [[Вибори до Чернігівської обласної ради 2020|виборах]] до Чернігівської облради — пройшли два депутати, пов'язані з Носівщиною, на [[Вибори до Ніжинської районної ради 2020|виборах]] до Ніжинської райради — чотири депутати.{{Clear}}

Народилися:

{{f}}[[Файл:Олександр Шевирьов.jpg|120пкс|праворуч|link=Шевирьов Олександр Іванович]]</div>

* [[1917]] — [[Шевирьов Олександр Іванович]] (1917—1991), партизан в німецько-радянській війні, командир 1-го партизанського полку з'єднання «[[За Батьківщину]]», Герой Радянського Союзу.{{Clear}}

* [[1974]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народилася [[Чхеідзе Наталія Іванівна]], вчитель історії у Володьководівицькій школі.{{Clear}}
Померли:

{{f}}[[Файл:Микола Шевела.jpg|120пкс|праворуч|link=Шевела Микола Григорович]]]</div>

* [[2020]] — уродженець Киселівки [[Шевела Микола Григорович]] (1949—2020), педагог і краєзнавець.{{Clear}}</onlyinclude>

[[24 жовтня]] — [[26 жовтня]]

[[Категорія: Календар|10-25]]

24 вересня

2025-08-30T07:17:06Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[24 вересня]]'''

{{f}}[[Файл:Світлана Трейтяк.jpg|120пкс|праворуч|link=Трейтяк Світлана Миколаївна]]</div>

* [[1964]] — народилася [[Трейтяк Світлана Миколаївна]], директор Носівського будинку дитячої та юнацької творчості.{{Clear}}

* [[1972]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народився [[Клименко Володимир Володимирович ]], вчитель трудового навчання у Володьководівицькій школі. {{Clear}}

{{f}}[[Файл:Олександр Макуха.jpg|120пкс|праворуч|link=Макуха Олександр Євгенійович]]</div>

* [[2009]] — народився [[Макуха Олександр Євгенійович]] — майстер спорту України з радіоспорту. Чемпіон України з радіозв'язку 2019 і 2020 років у складі команди радіостанції колективного користування [[Носівська СЮТ|Носівської СЮТ]]. {{Clear}}
</onlyinclude>
[[23 вересня]] — [[25 вересня]]

[[Категорія:Календар|09-24]]

20 вересня

2025-08-30T07:12:15Z

Серж:

<onlyinclude>'''[[20 вересня]]'''

Події:

* [[1943]] — радянська армія зайняла село [[Макіївка|Макіївку]].

* [[1943]] — командування партизанського з'єднання "[[За Батьківщину]]" в с. Косачівці зустрілося з командиром 70-ї стрілецької дивізії генерал-майором Д. М. Гусєвим. Під час цієї зустрічі [[Партизанська Носівщина|домовлено]] про спільні дії партизанів з передовими частинами дивізії.

Народилися:

{{f}}[[Файл:Verbylo Yevhen.JPG|120пкс|праворуч|link=Вербило Євген Федорович]]</div>

* [[1937]] — народився [[Вербило Євген Федорович]] (1937—2006), журналіст, редактор, громадський діяч. Працював відповідальним секретарем носівської районної газети «Прапор комунізму». У 1992—1997 роках — голова Спілки журналістів України.{{Clear}}

* [[1969]] — у Червоних Партизанах (нині Володькова Дівиця) народилася [[Костюк Світлана Миколаївна]], вчитель біології у Володьководівицькій школі.{{Clear}}
</onlyinclude>
[[19 вересня]] — [[21 вересня]]

[[Категорія:Календар|09-20]]