https://wikinosivka.info/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0 2026-09-03T01:14:28Z Внесок користувача MediaWiki 1.35.0 https://wikinosivka.info/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33196 2024-12-21T21:10:09Z

<p>Ольга: Я мама.Справила помилки в описі та дописала за нагороду.</p> <hr /> <div>[[Файл:Євген Приходько.jpg|міні|Євген Приходько]]<br /> <br /> '''Євген Олексійович Приходько''' (народився [[6 травня]] [[1997]] в Носівці – помер [[27 грудня]] [[2023]]) — старший солдат військової частини Національної гвардії України, доброволець, загинув на російсько-українській війні в районі населеного пункту Ямпіль, Краматорського району Донецької області.Нагороджений орденом за мужність трейтього ступеня посмертно.<br /> <br /> == Життєпис ==<br /> Навчався у першій міській школі, а далі здобув вищу освіту за фахом економіста-міжнародника. Пройшов строкову службу, працював за кордоном. За кілька місяців до лютого 2022 повернувся до Києва. <br /> <br /> В Носівці жив по вулиці Мірошника, 30а.<br /> <br /> З початком широкомасштабного вторгнення Росії добровільно пішов у військову частину Національної Гвардії в Києві, де проходив строкову службу. <br /> <br /> Загинув на полі бою біля населеного пункту Ямпіль, Краматорського району Донецької області.<br /> <br /> Похований у Носівці на кладовищі по вул. Центральна (біля колишньої меблевої фабрики).<br /> <br /> == Носівщина в жалобі ==<br /> :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2415160185353420/ | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради| author = | date = 1 січня 2024}}''<br /> <br /> Старший солдат Євген Приходько (6.05.1997 – 27.12.2023) народився і виріс в Носівці. Навчався у першій міській школі, а далі здобував майбутню професію економіста-міжнародника в Національній Академії України. Після здобуття вищої освіти та проходження строкової служби, Євген працював за кордоном. За кілька місяців до лютого 2022 року юнак повернувся до столиці, влаштувався на роботу і планував жити і будувати особисте життя в Україні. <br /> <br /> Євген був щирим, відкритим, дуже позитивним хлопцем. Любив футбол, йому дуже вдавалися театральні ролі. Він був справді хорошою, доброю людиною…<br /> <br /> А потім почалася страшна кривава війна. Вже за кілька днів після 24 лютого Євген добровільно пішов у військову частину Національної Гвардії в Києві, де проходив строкову службу. Відтоді й тривала його війна. Він служив на посаді номер обслуги 1 відділу 3 взводу ОП 7-ї роти ОП (на бронетрнспортерах) 3 БОП.<br /> <br /> Залишаючись вірним присязі, даній на вірність українському народові, 25 грудня він разом з побратимами прийняв бій в районі населеного пункту Ямпіль, Краматорського району Донецької області. З цього дня він не виходив на зв’язок. Мама його востаннє почула 18 грудня... Однак побратими розповідають, що ще два дні наш земляк допомагав евакуйовувати поранених з кривавого поля бою. За кілька днів — 28 грудня Євген Приходько був знайдений вбитим.<br /> <br /> == Родина ==<br /> У загиблого Героя залишилися батьки, брати, сестри.<br /> <br /> Мама, [[Савчук Ольга Олександрівна]], батько [[Приходько Олексій Віталійович]], батько Савчук Олександр Миколайович, брати, які також нині стоять на захисті України – Максим та Влад, сестри Ліда та Юлія.<br /> <br /> [[Категорія:Уродженці Носівки]]<br /> [[Категорія:Випускники Носівської школи № 1]]<br /> [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)‎]]<br /> [[Категорія:Люди П]]</div>

Ольга