Коновал Надія Дмитрівна

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 20:14, 6 січня 2021, створена Perohanych (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Надія Коновал

Надія Дмитрівна Коновал (народилася 1933 — померла 26 грудня 2020) — вчитель початкових класів селі Козари, завідувачка дитячого садочка у Носівці. З 1954 — вчитель молодших класів Носівської середньої школи № 1.

Не стало вчителя-пенсіонера[ред. | ред. код]

Джерело: Світлана ДубовикНе стало вчителя-пенсіонера, Носівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1, 28 грудня

Цієї суботи, 26 грудня, не стало вчителя-пенсіонера Коновал Надії Дмитрівни (1933-2020). Життя людське, немов тоненька ниточка, обірвалося... Не існує слів, щоб висловити те невимовне горе, від якого плачуть серця рідних і близьких...

Ми щиро розділяємо з ними біль гіркої втрати… Сумуємо разом і співчуваємо. А ще хочемо згадати Вчителя світлим спомином.

На педагогічну ниву Надія Дмитрівна прийшла за покликом душі та серця.

А прикладом для неї стала рідна тітка, сестра матері, яка разом зі своїм чоловіком працювали вчителями початкових класів. Закінчивши школу, Надія вступила до училища при залізниці. Тут готували вчителів початкових класів для залізничних шкіл. За розподілом поїхала на станцію Вільча в школу № 49, де спочатку працювала вчителькою, а згодом стала завідуючою. Потому два роки працювала вчителем початкових класів в селі Козари, була завідувачкою дитячого садочка у Носівці. А 1954 року прийшла на роботу до нашої Носівської середньої школи №1, де трудилася вчителем молодших класів до самого виходу на заслужений відпочинок.

В ті часи учнів у класах навчалося багато: по 36, 39, 43! І всіх потрібно було навчити, всім приділити час та увагу. Є в нашому місті родини, з яких всі покоління навчалися у Надії Дмитрівни. Минали роки і її колишні учні приводили до школи вже своїх діточок. Завжди згадують її як «родинну» першу вчительку. А нині в нашій школі та гімназії працюють педагогами вже її випускниці. Професію вчителя обрала і донька - Ганна Юріївна, яка продовжила шкільну педагогічну династію.

Люди, які відійшли у вічність, живуть у країні спогадів та залишаються живими доти, поки ми згадуємо про них. Тож згадаймо про Вчителя… Світла пам'ять…