Іващенко Сергій Данилович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 23:43, 8 листопада 2020, створена Perohanych (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)

Сергій Данилович Іващенко — (народився 9 листопада 1940 року в місті Ніжині, мешкав у селі Дослідному Носівського району) — тренер-викладач із шахів Ніжинської дитячо-юнацької спортивної шахової школи, кандидат у майстри спорту, відмінник освіти України, автор підручників із шахів.

Син селекціонерів Данила Тонкошкура і Тетяни Іващенко.

Доля, як шахи

Джерело: Михайло Ломоносов: Доля, як шахи, Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина", 17 лютого 2013

«Доля — як шахова дошка», — вважає тренер із шахів Сергій Іващенко

Він присвятив шахам усе своє життя. Кандидат у майстри спорту, автор підручника, за яким тренуються шахісти різних країн світу, відмінник освіти України. Першу свою перемогу згадує так: місцевий вчитель фізкультури організував шаховий турнір, так звану «першість радгоспу». Сергій Іващенко був п'ятикласником, найменшим у турнірі, однак переміг шофера. Тоді на нього, ще зовсім юного хлопчика, звернули увагу.

Винахідник носівських буряків

Його батьки — агрономи-селекціонери, працювали на Носівській селекційно-дослідній станції, одній з найстаріших наукових установ України. Ще до війни батько Сергія, Тонкошкур Данило Антонович створив сорт буряку «Носівський плоский». Цей сорт і зараз — один з найкращих на аграрному ринку України. А мати, Іващенко Тетяна Олександрівна, стала творцем сорту цибулі «Стригунівська носівська».

Народився Сергій Данилович 9 листопада 1940 року в місті Ніжині. Батько загинув на фронті. Хлопчик з матір'ю мешкали в селі Дослідному Носівського району.

Шахи з картону

Із шахами Сергій Іващенко познайомився ще в першому класі. На два роки старший сусід навчив допитливого хлопчину грати. Спочатку нова гра Сергійкові не надто сподобалася, адже суперник постійно його перемагав. І юний шахіст тривалий час навіть боявся знову брати до рук шахи, адже думав, що постійно буде всім програвати. Але дитячий острах згодом минув. Після перемоги над шофером учитель помітив зацікавленість хлопця і дав йому шахову книжку, за якою Сергій вчився грати надалі. Шахів він не мав, але це його не зупинило — винахідливий хлопчина зробив шахові фігури з картону і так долав партію за партією.

Мати побачила синові намагання освоїти древню гру і пообіцяла купити шахи, якщо Сергій матиме у табелі хоча б половину п’ятірок. Хлопець виконав «угоду» і отримав у нагороду новенькі шахи.

Шахові посібники

Сергій Іващенко — автор багатьох відомих шахових посібників.

На одній із нарад тренерів Сергій Данилович представив колегам свої шахові задачі, які він використовував під час тренувань. Тренери порадили йому звернутися у видавництво «Радянська школа», яке погодилося видати авторські задачі Сергія Іващенка окремою книгою.

Перше видання розійшлося тиражем у 50 000 примірників. Книга дуже сподобалася тренерам та самим шахістам. Тому, зважаючи на численні прохання перевидати посібник, видавництво видрукувало друге видання, тиражем 170 000 примірників.

1994 року до Сергія Даниловича звернувся московський видавець та поціновувач шахів Мурад Аманназаров, він запропонував доповнити та перевидати шахові посібники. На що автор дав згоду. Також видавець показав книгу Іващенка президенту FIDE (міжнародна організація шахістів — авт.) Кірсану Ілюмжинову, котрий навіть написав передмову до видання. Таким чином, світ побачили два так званих задачники.

Перший — для початківців до 3 розряду, другий — від 2 розряду до кандидата в майстри спорту. Згодом за власні кошти Сергій Іващенко видав «Шаховий практикум», який став у нагоді багатьом початківцям.

Про книги Іващенка знають не тільки в Україні, а й за її межами. Якось під час міжнародних шахових змагань у Парижі французькі тренери запитували українську делегацію про підручники Сергія Даниловича.

Відомий український гросмейстер, чемпіон світу з шахів Руслан Пономарьов в одному з інтерв’ю згадував, що готувався за книгами Іващенка.

Михайло ЛОМОНОСОВ, студент Ніжинського державного педагогічного університету імені М.Гоголя

Друкується скорочений варіант, повний -- в газеті "Сіверщина" за 14 лютого 2013