Редагування Центр Носівки

[[Файл:Хрещик.jpg|міні|Хрещик]]
'''Центральне перехрестя Носівки''', також '''Хрещик'''

З заходу на схід через Хрещик проходить вулиця [[Вулиця Центральна (Носівка)|Центральна]], з півдня до нього підходить [[Вулиця Вокзальна|Вокзальна]], з півночі — [[вулиця Суворова]].

Територію у квадранті між вулицями [[Вулиця Центральна (Носівка)|Центральною]] і [[Вулиця Вокзальна|Вокзальною]], які сходяться перпендикулярно займає [[Центральна площа]].

== Василь Кияниця: Моя версія ==
: ''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/posts/881021702576926/?comment_id=881332522545844 | title = Моя версія, яка не претендує на істину | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = Василь Кияниця | date = 5 січня 2022}}''
Моя версія, яка не претендує на істину: Із свого дитинства пам’ятаю, що центр Носівки, разом із «хрещиком» називали Базар. Моя бабуся, батьки, сусіди… Згодом – однолітки, однокласники. Вживання назви «хрещик» в 50-60-ті не пам’ятаю. "Хрещик" з'явився пізніше.  Коли?  

Назву «хрещик» я почав чути вже старшокласником, після того, як наприкінці 60-х центральну шосейну дорогу розібрали і від перетину Вокзальної з Центральною (тоді була Стратилата) до площі перед нинішньою школою мистецтв встелили асфальтове покриття, з боків якого зробили асфальтові тротуари а в проміжок між дорогою і тротуарами, в дренажні канави, посадили молоді липки. Світлини тої реконструкції в групі «Носівка Nosivka Носовка» були неодноразово. З’явилося електроосвітлення. І відразу цей асфальтований відрізок центральної нашої вулиці швидко сподобався носівській молоді, яка майже щовечора, а надто – у вихідні, здійснювала човникові бродіння від початку до кінця відрізку і в зворотному напрямку. До десяти кіл за вечір )). В молодіжному слензі, яка в усьому ж передова, тоді з’явилося «підем на Хрещатик?» (аналогія з Київською вулицею), «пішли на Бродвей». Згодом «Хрещатик» став «Хрещиком», «Бродвей» - забувся… А потім, вже жителі, перенесли назву «Хрещик» на перетин згаданих вулиць. Це моя версія. Звичайно, указів, рішень чи наказів на цю назву не було.

Чи мав перетин центральної вулиці з Вокзальною ще які раніші назви? Звернувся до оповідання Віктора Жмихова «[[Носівський вальс]]» (раджу прочитати всім, хто любить наше місто, а надто – старшому поколінню – багато знайдете цікавих імен, прізвищ і подій), перечитав, щоб знайти як іменували центр Носівки ті, що жили в ній у війну і відразу після війни. В. Жмихов у декількох місцях свого оповідання до безпосереднього перетину вулиць застосовує слово "П'ятачок", стверджуючи, що саме так називали це місце тодішні носівчани. Також, у більш ширшому понятті він вживає й слово "Центр".

Ще раз, «Носівський вальс», раджу прочитати. Правда «буковок» чимало – не всі тепер люблять потрудитися. От коли б по телевізору показали. Не покажуть.

== Таким був центр Носівки ==
: ''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/posts/896393927706370/ | title = Таким був центр Носівки | | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = Василь Кияниця | date = 1 лютого 2022}}''
[[Файл:Центр Носівки, кінець 1970-х Анатолій Коваленко і Микола Рибка.jpg|800 пкс]]

Фото кінця 1970-х. Звичайне. На якесь із свят. Після урочистостей. [[Рибка Микола|Микола Рибка]] (праворуч), працював тоді інструктором райкому комсомолу, потім в приміському колгоспі ім. Енгельса. Завершував трудову біографію заступником в носівській міліції. Біля Миколи - [[Коваленко Анатолій|Анатолій Коваленко]], працював електромеханіком у "[[Будинок зв'язку|Будинку зв'язку]]". Згодом перебрався до Мрина.

А за ними - тодішній початок [[Вулиця Суворова|вулиці Суворова]], від "хрещика". Ще не затуляють дерева з магазинчиками "Будинок зв'язку", на [[Троїцька церква в Носівці|церкві]] нема другого купола, водонапірна башта не перебудована у дзвіницю. А стовби із ліхтарями стоять практично вертикально.

[[Категорія:Історичні райони Носівки]]