Редагування Царенко Євдокія Семенівна

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 14: Рядок 14:
 
== Сьогодні 98 років ==
 
== Сьогодні 98 років ==
 
: ''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/389254825475630 | title = Сьогодні 98 років виповнюється нашій дорогій мамі, бабусі та прабабусі Царенко Євдокії Семенівні | publisher = Козари | author = Наталія Новицька | date = 18 березня 2021 | accessdate = | language = }}''
 
: ''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/389254825475630 | title = Сьогодні 98 років виповнюється нашій дорогій мамі, бабусі та прабабусі Царенко Євдокії Семенівні | publisher = Козари | author = Наталія Новицька | date = 18 березня 2021 | accessdate = | language = }}''
З розповіді самої бабусі, можу сказати одне — життя прожила вона нелегке… Їх в сім'ї було дев'ятеро. Мама її захворіла і рано пішла з життя. Бабуся була найстаршою дитиною, тому все лягло на її плечі. Потім війна… Незабаром вона почне будувати власне гніздечко, в якому затишно й сьогодні. Не легким виявилось і подружнє життя… Але справжню відраду знаходить в дітях. Вже 35 років, як відійшов у вічність її чоловік. Але найбільшим потрясінням стала раптова смерть сина. Справжньою опорою й підтримкою завжди була і залишається її [[Татаренко Марія Федорівна|донька]]. Не стоять осторонь й онуки, правнуки. Ще зовсім нещодавно говорила: "майже сто років, а наче й не жила…"
+
З розповіді самої бабусі, можу сказати одне — життя прожила вона нелегке… Їх в сім'ї було дев'ятеро. Мама її захворіла і рано пішла з життя. Бабуся була найстаршою дитиною, тому все лягло на її плечі. Потім війна… Незабаром вона почне будувати власне гніздечко, в якому затишно й сьогодні. Не легким виявилось і подружнє життя… Але справжню відраду знаходить в дітях. Вже 35 років, як відійшов у вічність її чоловік. Але найбільшим потрясінням стала раптова смерть сина. Справжньою опорою й підтримкою завжди була і залишається її донька. Не стоять осторонь й онуки, правнуки. Ще зовсім нещодавно говорила: "майже сто років, а наче й не жила…"
  
 
Тож ми бажаємо здоров'я й сил, щоб зустріти свій 100-річний ювілей в колі рідних, знайомих і друзів.
 
Тож ми бажаємо здоров'я й сил, щоб зустріти свій 100-річний ювілей в колі рідних, знайомих і друзів.

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблон, використаний на цій сторінці: