Падун Микола Миколайович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Микола Падун

Микола Миколайович Падун (народився 18 вересня 1939 в Носівці) — український гідролог, кандидат географічних наук, декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Академік Міжнародної педагогічної академії, професор, старший науковий співробітник, доцент, кандидат географічних наук.

Життєпис

З 1948 року проживає в Києві. Закінчив зі срібною медаллю середню школу. Цікаво, що школа подавала документи на отримання золотої медалі (до речі єдиної від школи), але чиновники Дарницького відділу народної освіти колишньої УРСР передали її комусь із "своїх".

У 1961 р. закінчив з відзнакою географічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка / така тоді була назва в університету/ за спеціальністю "гідрологія". До 1969 р. працював інженером, старшим інженером у проектних організаціях м. Києва. При проведенні пошукових робіт працював в Азербайджані (ріка Кура) і Узбекистані (ріка Аму-Дарья). В період 1964-1968рр. перебував у службовому відрядженні в Алжірській Народній Демократичній Республіці /АНДР/ в якості керівника гідрологічної групи фахівців контракту 9386 Головзарубіжводбуду Міністерства меліорації і водного господарства колишнього Радянського Союзу, де проводив пошукові і проєктні роботи (останнє - вперше у практиці такого виду робіт за кордоном) для гідрологічного обгрунтування проєктів будівництва водосховищ з метою зрошення. Частина з них уже давно побудована і успішно функціонує.

Під час перебування в АНДР провів велику роботу відносно погоджень методів розрахунків річного стоку і максимальних витрат води з французськими спеціалістами алжирських служб.

В період 1969-1972 рр. навчався в аспірантурі Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, 1972-1979 рр. - старший науковий співробітник відділу гідрологічних досліджень цього ж інституту.

У 1974 р. захистив в Інституті географії АН колишнього СРСР / на той час головна науково-дослідна установа в області географічних наук/ кандидатську дисертацію, присвячену розробці методик і практичних рекомендацій для розрахунків характеристик річного стоку річок Північного Алжиру /це територія АНДР без пустельних областей/ і визначенню його водних ресурсів. Ця робота була першим кроком на шляху наукового обгрунтування плану комплексного використання водно-земельних ресурсів цієї частини країни. Один примірник дисертації передано в Алжир для використання.

Розроблені Падуном М.М. методики визначення розрахункових характеристик річного стоку гірських річок і побудови карт стоку отримала визнання науковоі грамотності і була використана Інститутом географії АН колишнього Радянського Союзу при визначенні водних ресурсів окремих районів Південноі Америки. До речі, враховуючи новизну і багатогранність розробок, глибину і обсягвиконаної роботи йому пропонували дещо доробити дисертацію і захистити одразу як докторську. Це була надзвичайно висока оцінка проведених наукових досліджень.

З 1979 р. до 1986 р. Падун М.М. працює в системі Українського республіканського управління по гідрометеорології і контролю природного середовища /Украінська УГКС: начальник відділу державного водного кадастру Української гідрометеорологічної обсерваторії /Українська ГМО/, директор цієї обсерваторії, заступник начальника Українського гідрометцентру. Виконуючи обов’язки начальника гідрометцентру вперше на офіційному рівні заявив про випадіння кислотних дощів на територіі України. Тодішня влада замовчувала цей очевидний факт, і Падун М.М. змушений був звільнитися з роботи. Це був грім серед ясного неба.

За час роботи в гідрометеорологічній служби було проведено ряд організаційних заходів по різкому покращенню веденні водного кадастру на територіі України, наведення належного порядку на сітці гідрологічних метеорологічних станцій і постів. Буквально за 1 рік було ліквідовано більше ніж 3-х річне відставання Українського УГКС відносно складного редагування і підготовці до друку гідрологічних щорічників і матеріалів спостережень на водно-балансових станціях, а також відставання по підготовці для занесення на довготермінові технічні носії гідрологічних даних за багатолітній період спостережень.

Керована Падуном М.М. обсерваторія послідовно займала 2-е та 3-є місця серед головних гідрометеорологічних обсерваторій Державного комітету СРСР по гідрометеорологіі і контролю природного середовища (перше місце не давали через не зовсім коректну поведінку тодішнього керівника Українського УГКС).

Одночасно з роботою в Українській ГМО працює як сумісник в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. а з 1987 р.- переходить на постійну роботу в цей університет : доцент, заступник декана, декан географічного факультету. До речі це вперше в історії факультету, коли у виборах декана брали участь не тільки вчені вченоі ради, а і представники від співробітників факультету і студентства. Був науковим керівником і відповідальним виконавцем низки науково-дослідних тем як держбюджетних, так і госпдоговірних, керував роботою 2-х аспірантів. Відкрив нв факультеті 2 нові кафедри: кафедра країнознавства і туризму, а також загальноуніверситетську кафедру екології, яку сам і очолив.

З 1996 р. працює проректором з роботи у Київському унівепситеті туризму, економіки і права, завідувачем кафедри рекреаційних ресурсів і екологіі. З 2007 по 2011 рр. - професор кафедри соціально- гуманітарних дисциплін Київського національного університету культури і мистецтв. Коло наукових інтересів Падуна М.М. досить широке. Він займався питпннями визначення статистичних параметрів річного стоку у гірських районах ; брав участь у дослідженнях стосовно розрахунків весняного стоку річок зрошувальноі зони півдня України; займався розрахунками і розробками протиселевих і протиерозійних заходів на території нашої держави ; з роботами по складанню прогнозу і розвитку селевої діяльності в горах Криму ; розробками рекомендацій по розрахунку річного стоку малих водостоків в Українських Карпатах і складаннях кадастру селевих потоків в цьому регіоні ; керував науково-дослідними роботами, пов’язаними з ­­­наслідками впливу господарської діяльності на водні ресурси територій, з проблемами раціонального використання і охорони водних ресурсів України.

В останні роки Падун М.М. займався проблемами пов’язаними з екологічною ситуацією, що склалася в Україні, станом екологічної освіти, а також питаннями розвитку туризму в нашій державі. Брав безпосередню участь у розробці:

  • класифіквції сучасних напрямків екологічних досліджень,
  • освітньо-професійної програми вищої освіти в Україні за професійним напрямком *екологія*,
  • концепції екологічної освіти в Україні,
  • Державної програми розвитку туризму в Україні до 2010 року,
  • концепції державної системи стандартизації в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

В періоди:

  • 1989 - 1994 рр. - член Президії учбово-методичного об’єднання колишнього СРСР з географічних спеціальностей ;
  • 1989 - 1993 рр. - заступник голови еспертної ради з географії Мінвузу України;
  • 1990 - 1994 рр. - член редакційної колегії *Вісника Київського університету* /хіміко-біологічні науки та науки про Землю/;
  • науковий редактор розділу по географії ;
  • член координаційної ради Мінприроди України по Дунаю, член Науково-методичної ради Відділення наук про Землю товариства *Знання* Української РСР: республіканського планетарія ;
  • 1990 - 1995 рр. - член Вченої ради географічного товариства СРСР, член Президії та Вченої ради Українського географічного товариства ;
  • 1992 - 1994 рр. - член секції з геології, геофізики і географії Комітету по державних преміях України в галузі науки і техніки при Кабінеті Міністрів України ;
  • 1992 - 1995 рр. - голова Науково-методичної комісії Міносвіти України з екології ;
  • 1993 - 1994 рр. - представник України в робочій групі Європейської економічної комісії по транскордонному переносу і забрудненню вод ;
  • 1995 - 1999 рр. - член Президії науково-методичної комісії Міносвіти України з екології ;
  • 1996 - 1998 рр. - член Вченої ради Київського університету туризму, економіки і права.

Розробив 12 навчальних і робочих програм і читав лекції з 7 нормативних і 5 спеціальних навчальних дисциплін / звичайно викладач веде 2- 3 дисципліни/ стосовно з питань фізичної географії Північної Євразії : Світового океану, загальної гідрології і екології, гідрологічних розрахунків, географічного прогнозування, питань охорони природи і раціонального її використання, безпеки життєдіяльності, екологічної освіти, а також з основ наукових досліджень і туризму.

Опублікував 115 наукових праць, в тому числі 7 підручників і навчальних посібників для вищих закладів освіти /у співавторстві/. Вперше обгрунтував необхідність введення в практику терміна *загальна екологія* /співавторстві/. Наукові праці опубліковані українською, німецькою і англійською мовами.

В процесі науково-педагогічної діяльності брав активну участь у роботі міжнародних, багатьох всесоюзних і республіканських нарадах в колишньому СРСР, чисельних симпозіумах та наукових конференціях, а також з’їздах Географічного товариства СРСР і Географічного товариства України. Зокрема був учасником і виступав з науковими доповідями на :

  • Міжнародній конференції по *Гідрології Карпат* у Чехословаччині /м. Братислава, 1981 р./ ;
  • Міжнародній конференції *Модель формування і підготовка кадрів для індустрій туризму /м. Київ, 1991 р./;
  • Міжнародному конгресі по туризму в Європі /м. Фройденштадт у Німеччині ,1992 р/;
  • Міжнародній конференції *Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія* /м. Київ, 1999 р./ ;
  • ІУ Міжнародної конференції *Туристичний феномен : екологічні, соціальні і культурно-історичні передумови і наслідки /м. Святогорськ, 2002 р/ ;
  • ІІ Міжнародний симпозіум *Стійкий розвиток туризму на Чорноморському узбережжі м. Одеса, 2002 р/ .

Тези наукових доповідей Падуна М.М. опубліковувались в матеріалах УІ Міжнародного Менделєєвського з’їзду /м.Мінськ,1993 р/, матеріалах міжнародної науково-практичної конференції *Проблеми створення єдиної системи екологічної освіти і виховання в Україні /м.Харків, 1994 р/, Кримського міжнародного симпозіуму /м.Партеніт, 1997 р/ ; а карти курортного фонду України демонструвались у Лондоні /1993 р./ на Міжнародній туристичній біржі.

У службових відрядженнях Падун М.М. був в Алжирі /1964 - 1968 рр./,Угорщині /1997 рр./, Чехословаччині /1981 р./, Німеччині /1992 і 1993 рр./, Нідерландах /1994 р./,Польщі /1994 і 1995 рр./ і Словаччині /1996 р./.

Як турист відвідав Японію /1994 р./,Францію і Туреччину /2009 р./, Фінляндію, Швецію, Естонію і Латвію /2011 р/, Італію /2012 р., а також Кіпр /2013 р./.

У 1990 -1995 рр. був президентом Українського клубу мандрівників *Київська Русь*. Як декан географічного факультету і президент цього клубу брав безпосередню участь в організації приїзду і перебуванні в Києві всесвітньовідомого мандрівника і вченого, національного героя Норвегії Тура Хейердала /1993 р./.

Має статус учасника війни. Робота АНДР, /ввійшли воєнні дії/. Нагороджений медалями : *В пам’ять 1500-річчя Києва* /1982 р./, *Ветеран праці* /1991 р./, *60 років перемоги у ВВВ 1941 - 1945 рр.*, *65 років перемоги у ВВВ 1941 - 1945 рр.*.

Короткий життєпис

Закінчив у 1961 році Київський університет зі спеціальності «географ-гідролог». У 1961–1963 роках працював інженером в Українському державному інституті по проектуванню підприємств целюлозно-паперової промисловості «Укрдіпропапір». У 1963–1969 роках працював інженером, старшим інженером Українського державного проектно-пошукового і науково-дослідного інституту «Укрдіпроводгосп». У 1964–1968 роках працював керівником групи гідрологів в Алжирі, де проводив унікальні пошукові і практичні роботи з розробки будівництва водосховищ для зрошення. Кандидатська дисертація «Річний стік і водний баланс Північного Алжиру» захищена у 1974 році в Інституті географії АН СРСР.

У 1968–1979 роках — аспірант, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (УкрНДГМІ). У 1979–1985 роках — начальник відділу державного водного кадастру, директор Української гідрометеорологічної обсерваторії. У 1986–1987 — старший науковий співробітник Відділення географії Інституту геофізики АН УРСР. У Київському університеті працює з 1987 року, з 1991 — доцентом, заступником декана. У 1989–1994 роках декан географічного факультету, завідувач загальноуніверситетської кафедри екології.

З 1996 року — проректор, завідувач кафедри рекреаційних ресурсів і екології, виконуючий обов'язки професора Київського університету туризму, економіки і права.

Наукові праці

Сфера наукових досліджень: річний стік гірських річок та вплив на нього господарської діяльності. Розробляв концепцію екологічної освіти в Україні. Автор 109 наукових праць, навчально-методичних розробок. Основні праці:

  1. Основи загальної екології. — К., 1993, 1995 (у співавторстві).
  2. Географія: Посібник для вступників до ВЗО. — К., 1995, 1996 (у співавторстві).

Посилання

Література

  1. Географи Київського Університету. Довідник / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Гуцал В. О. та ін. — К., 2003.
  2. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К., 2008.