Редагування Носівський район

[[Файл:Nosivskiy rayon gerb.png|міні|[[Герб Носівського району]]]]

'''Носівський район''' — історична адміністративно-територіальна одиниця в Чернігівській області. Район утворений в березні [[1923]], ліквідований [[17 липня]] [[2020]].

== Населення ==

На 1 січня 2019: 

Носівський район: 29 447 (2016), 29 080 (2017), 28 682 (2018), в т.ч.:

м. [[Носівка]]: 13 856 (2016), 13 723 (2017), 13 614 (2018)

Сільське населення: 15 591 (2016), 15 357 (2017), 15 068 (2018)

== Влада і адміністративний устрій ==
[[Файл:Nosivskyi.gif|міні|227 пкс]]

:''Див.:
:* [[Адміністративний устрій Носівського району]]''
:* [[Голови Носівської районної державної адміністрації]]

== Історія ==
Давньоруське поселення Носів на Руді згадується в Іпатіївському літописі під [[1147]]&nbsp;р. У 15 ст. відоме під назвою Носове. У середині 14 ст. захоплене литовськими феодалами, ввійшло до Київського князівства, з [[1471]] року&nbsp;— до Київського воєводства як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії [[1569]] року&nbsp;— в складі Польщі. На початку 17 ст. належала Київському воєводі Адаму Киселю. Мешканці Носівки брали участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом П. Павлюка ([[1637]]&nbsp;р.), Я. Остряниці ([[1636]]&nbsp;р.).

З [[1648]] року Носівка&nbsp;— центр сотні Ніжинського полку. З [[1667]] року&nbsp;— Київського полку. З [[1782]] року&nbsp;— у складі Ніжинського повіту Чернігівського намісництва, з [[1802]] року&nbsp;— губернії. У [[1662]] і [[1679]] роках спалена татарською ордою.

У 18 ст. Носівкою володіли князі Кушелеви-Безбородьки. З [[1735]] року Носівка&nbsp;— містечко. У 17-18 ст. діяло 5 козацьких шкіл, богадільні. На 1859 рік залишилася тільки одна парафіяльна школа. 

1866 рік&nbsp;— у Носівці&nbsp;— 1991 двір, 11 123 жителів, волосне і сільське правління, поштова станція, винокурний, цукровий, 2 цегельні заводи, училище, відбувалося 3 ярмарки на рік. Найбільший землевласник&nbsp;— граф Мусін-Пушкін.

У 1897 році&nbsp;— 3155 дворів, 16 947 жителів, муровані&nbsp;— [[Троїцька церква|Троїцька]], Миколаївська, Воскресенська церкви, дерев'яні&nbsp;— Успенська та Преображенська церкви. Діяло 3 земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня на цукровому заводі. У 1880-х роках в Носівці проводили агітацію народники. Під час Першої російської революції відбулися виступи Носівських робітників і селян (1905–1907&nbsp;рр.).1910 року в Носівці було 19 638 жителів. 1911 року&nbsp;— засновано Носівську сільськогосподарську дослідну станцію.

Відгуком на Лютневу революцію 1917&nbsp;р. став масовий мітинг у квітні 1917&nbsp;р., на якому прийнято вимоги про передачу землі селянам і українізацію школи. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Під час німецько-австрійської окупації і наступну денікінців у районі Носівки діяв партизанський загін. У 1920 році почав знову працювати цукровий завод, агропункт Носівської сільськогосподарської дослідної станції, у 1922 році створені бурякорадгосп і кооперативне товариство.

З 1923 року Носівка&nbsp;— райцентр. Відкрито 2 лікарні, Народний дім, 2 клуби, 8 хат-читалень, 5 бібліотек. Виникло товариство по спільному обробітку землі (1926 рік), на його базі в 1929 році створено перший колгосп, пізніше&nbsp;— ще 6, МТС (1930 рік). У 1939 році ланка одного з колгоспів стала учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві. У 1940 році в Носівці діяли 2 лікарні, пологовий будинок, поліклініка, 2 аптеки, 2 середні, 5 неповних середніх і 4 початкові школи, 3 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 13 бібліотек.

У вересні 1941&nbsp;р. район окупований німецько-фашистськими загарбниками. В період окупації в Носівці діяли підпільний райком партії, підпільна організація на чолі з М.&nbsp;І.&nbsp;Реутським, партизанське з'єднання «За Батьківщину». В районі діяли партизанські загони під командуванням Бовкуна, Героя Радянського Союзу [[Симоненко Микола Дмитрович|Миколи Симоненка]] (с. Володькова Дівиця). В березні 1943 як каральна акція за дії радянських партизанів німці спалили село Козари (кількість жертв оцінюється в 3,8 тис.). Територію району визволено у вересні 1943.

[[5 лютого]] [[1965]] Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради [[Бобровицький район|Бобровицького району]]: [[Ганнівська сільська рада (Носівський район)|Ганнівську]] та [[Софіївська сільська рада (Носівський район)|Софіївську]]&nbsp;— до складу Носівського району, а сільради Носівського району: [[Данинська сільська рада|Данинську]] та [[Шатурська сільська рада|Шатурську]]&nbsp;— до складу [[Ніжинський район|Ніжинського району]], [[Свидовецька сільська рада|Свидовецьку]]&nbsp;— до складу [[Бобровицький район|Бобровицького району]].<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3%D0%BD-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"]</ref>

У травні-червні 1991 в Носівці пройшло кілька масових (до кількох тисяч учасників) антикомуністичних мітингів, названих тоді носівською революцією.

З [[1960]] року Носівка&nbsp;— місто. Діють цукровий комбінат, філіал Ніжинського виробничо-аграрного об'єднання консервної промисловості, хлібний, цегельний заводи, меблева фабрика, міжколгоспне об'єднання з виробництва яєць і м'яса птиці, комбінат побутового обслуговування, 4 загальноосвітні школи, музична школа, [[Носівська районна станція юних техніків|районна станція юних техніків]], будинок школярів, спортивна школа, 4 лікарські заклади, 2 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 14 бібліотек, історико-краєзнавчий музей.

У Носівці в різний час виходили газети «Комсомолець Носівщини», «Кооперативний ударник», «Літературна сторінка», «Сталінський прапор», «Червона Носівщина», «Прапор», «Прапор комунізму». Видається газета «[[Носівські вісті]]».
:''Див. також [[Носівський район (Історія міст і сіл УРСР)]]''

== Географія ==
Був розташований на півдні Чернігівської області.

Межував з Ніжинським, Бобровицьким, Козелецьким, Прилуцьким, Куликівським районами Чернігівської області, Згурівським районом Київської області.

Відстань до обласного центру залізницею - 106 км, автомобільними шляхами - 116 км.

Територія - 1151 кв. км.

Населення - 30,1 тис. чол. (станом на 01.10.2017).

Населених пунктів  - 47, в т.ч. місто - 1, сіл - 46.

Місцевих рад  — 9, в т.ч. районна - 1, міська - 1, сільських - 7.

Клімат помірно-континентальний.

Ґрунти — дерново-підзолисті, супіщані.

Корисні копалини: пісок, глина, торф.

== Економіка ==
=== Агропромисловий сектор ===
Аграрний напрямок господарювання є пріоритетним для району. Спеціалізація — зернові, олійні культури, тваринництво. В агропромисловому секторі близько півсотні агроформувань, з них 29 фермерських господарств. Разом вони обробляють 54 тисячі гектарів посівів.

Серед них: ЗАТ «[[Нива - 2008]]», ЗАТ «[[Іржавецька]]», ТОВ «[[Маяк (агрофірма)|АФ «Маяк]]», ТОВ «[[Земля і воля]]», ТОВ «[[Кіровське]]», ВАТ «[[Носівське хлібоприймальне підприємство]]» та інші.

=== Промисловість ===

Промислове виробництво в районі здійснюють.
# ТОВ «[[Кондитерська фабрика «Десна»]] 
# ТОВ НВКЦ «[[Прес]]», спеціалізується на виготовленні обладнання для вугільних шахт, зокрема, комплектуючих до транспортерів.

[[Мринський паркетний цех]] виготовляє паркет та іншу продукцію з деревини, які поставляються на експорт та потреби України.

=== Газотранспортна система ===

[[Мринське підземне газосховище]] функціонує з [[1968]] року, хоча як управління воно було засноване в 1985 році на базі структурного підрозділу Олишівського управління магістральних газопроводів. Підземне сховище забезпечує зберігання більш ніж на три мільярдів кубометрів газу.

=== Транспорт ===
'''Залізниця'''

Через район проходить гілка Південно-Західної '''залізниці'''. Основна [[Носівка (залізнична станція) |залізнична станція в місті Носівка]].

'''Автомобільні шляхи'''
: ''Детальніше [[Автомобільні шляхи в Носівському районі]]''
Довжина мережі [[Автомобільні шляхи в Носівському районі|автошляхів загального користування району]] на початок 2016 року становила 318 км, з яких близько третини належить до доріг державного значення, решта- місцевого. Майже всі вони з твердим покриттям (99%).<ref name="n2">[[Програма економічного і соціального розвитку Носівського району на 2017 рік]]</ref>

Автомобільними шляхами обласного значення є Київ – Москва, Ічня – Н.Биків, Ніжин – Прилуки. 

Всі населені пункти району зв'язані з районним центром дорогами з твердим покриттям.

'''Авіація'''

Поблизу села [[Лісові Хутори]] є закинутий [[Аеродром у Носівському районі|аеродром]].

=== Зв'язок ===
Жителі району мають можливість користуватися мобільним зв'язком більшості операторів стільникового зв'язку, що надають свої послуги на території України.

Послуги місцевого телефонного зв'язку, доступу до мережі Інтернет надає [[Носівський цех № 8 Ніжинського центру електрозв'язку Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком»]]. 

Станом на 1 серпня 2017 року в районі налічувалося 23 телефонізовані населені пункти, 5320 абонентів. 2690 абонентів підключені до мережі Інтернет за технологією ADSL.

== Населені пункти ==
Найбільші населені пункти: м. [[Носівка]], села [[Володькова Дівиця]], [[Мрин]], [[Макіївка]], [[Козари]], [[Плоске]], [[Рівчак-Степанівка]].

Районний центр — м. [[Носівка]]. Уперше згадується в Іпатіївському літописі під роком 1147 як давньоруське містечко Носів-на-Руді. У 1861 р. через Носівку проходив останній шлях Т. Г. Шевченка з Петербурга до Канева. На відзначення сотих роковин цієї події 1961 року на привокзальній площі міста встановлено пам'ятник Великому Кобзарю. Населення - 13,4 тис. чол.

== Пам'ятки ==
Історичні пам'ятки: 
* праслов'янське городище біля с. Плоске та в м. Носівці. 

Архітектура представлена
* [[Троїцька церква|Троїцькою]] (1765 р.)
* та Миколаївською (1834 р.) церквами в Носівці,
* будівлею наукового корпусу Носівської сільськогосподарської дослідної станції (поч. ХХ ст.) в с. Дослідне. 

Меморіал воїнам, загиблим в роки Другої світової війни в с.Лихачів, 

пам’ятні знаки "Остання Тарасова дорога" в Носівці та Володьковій Дівиці, 

обеліск Слави в урочищі "Орішне".

== Видатні люди ==

'''Митці'''

Артисти

# [[Висовень Василь Іванович]]&nbsp;— народний артист України
# [[Криворотова Любов Олексіївна]]&nbsp;— народна артистка України
# [[Нечепа Василь Григорович]] – народний артист України, кобзар-лірник, лауреат премії ім.Т.Г.Шевченка (м.Носівка).
# [[Свирид Віталій Олексійович]] – заслужений артист України (с.Степові Хутори).
<!--# [[Сінкевич Антоніна Миколаївна]] - співачка гурту „Калина" (с.Софіївка).  без джерел --># [[Тягнієнко Михайло Іванович]] - актор Харківського драматичного театру (с.Мрин).

Композитори
# [[Козаченко Іван Васильович]]&nbsp;— композитор, член Спілки композиторів України (м. [[Носівка]])

Письменники
# [[Авраменко Ілля Корнійович]]&nbsp;— письменник (с. [[Володькова Дівиця]])
# [[Баклан Микола Миколайович]]&nbsp;— краєзнавець, письменник (с. Макіївка)
# [[Божок Віктор Миколайович]] — поет (с .Держанівка).
# [[Будлянський Микола Георгійович]]&nbsp;— журналіст, поет (с. Держанівка)
# [[Буняк Іван Якович]]&nbsp;— краєзнавець, письменник
# [[Власенко Григорій Зіновійович]] (1931, с. [[Володькова Дівиця]])&nbsp;— український краєзнавець, письменник
# [[Демченко Галина Олексіївна]]&nbsp;&nbsp;— дитяча письменниця (с. Макіївка)
# [[Калмановський Борис Мусійович]]&nbsp;&nbsp;— поет і педагог, кандидат філологічних наук (с. Мрин)
# [[Кочерга Іван Антонович]]&nbsp;— український драматург (м. [[Носівка]])
# [[Реп'ях Станіслав Панасович]]&nbsp;— поет, дитинство провів у селі [[Макіївка (Носівський район)|Макіївка]]
# [[Рибаков Анатолій Наумович|Рибаков (Аронов) Анатолій Наумович]]&nbsp;— радянський письменник, сценарист
# [[Савченко Григорій Кирилович]]&nbsp;— науковець, поет (с. Мрин)
# [[Скрипець Микола Якович]] (1949, Носівка)&nbsp;&nbsp;— поет, член Спілки письменників України, директор СШ №&nbsp;235 в м. Києві
# [[Товстуха Євген Степанович]] - фітотерапевт, письменник (с. Макіївка).
# [[Чирко Іван Корнійович]]&nbsp;— український письменник&nbsp;— перекладач (м. [[Носівка]])

Режисери
# [[Носовський Олександр Миколайович]] - режисер-постановщик (с.Софіївка).

Художники:

# [[Власенко Петро Михайлович]]&nbsp;— художник-пейзажист
# [[Будлянський Микола Георгійович]] — журналіст, поет (с.Держанівка).
# [[Какало Олексій Васильович]]&nbsp;— художник-пейзажист і портретист, заслужений художник України (с. Держанівка)
# [[Пархоменко Андрій Васильович]] — художник (с.Козари).
# [[Самокиш Микола Семенович]] — художник-баталіст (м.Носівка).
# [[Стратилат Микола Іванович]] – народний художник України (с. Макіївка).
# [[Шишко Сергій Федорович]] — художник-пейзажист (м.Носівка).

'''Науковці'''

# [[Берковець Володимир Семенович]]&nbsp;&nbsp;— почесний винахідник СРСР
# [[Бондаренко Леонід Іванович]]&nbsp;— заслужений діяч науки і техніки
# [[Броварець Володимир Сергійович]] — доктор хімічних наук ( с.Мрин).
# [[Бровко Микола Миколайович]]&nbsp;— доктор філософських наук, професор
# [[Бровко Федір Михайлович]]&nbsp;— член-кореспондент лісівничої академії наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор, відмінник лісового господарства України.
# [[Гедройц Костянтин Каетанович]]&nbsp;— академік АН СРСР
# [[Козлов Володимир Ілліч]]&nbsp;&nbsp;— доктор фізико-математичних наук
# [[Кулжинський Сергій Пантелеймонович]]&nbsp;— професор, директор сільськогосподарських наук, засновник [[Носівська селекційно-дослідна станція|Носівської сільськогосподарської дослідної станції]]
# [[Кундюба Іван Дмитрович]]&nbsp;— доктор історичних наук, професор (с. Тертишники)
# [[Ляшенко Василь Іванович]]&nbsp;— професор, доктор фізико-математичних наук. Лауреат Державної премії УРСР (м. [[Носівка]])
# [[Плющ Павло Павлович]]&nbsp;— видатний мовознавець, доктор філологічних наук, професор (с. [[Володькова Дівиця]])
# [[Примак Федір Якович]]&nbsp;— доктор медичних наук, заслужений діяч науки Української РСР (с. Софіївка)
# [[Самокиш Михайло Іванович]] (1933)&nbsp;— почесний ректор Подільського державного аграрно-технічного університету, заслужений працівник освіти України.

'''Політики'''
# [[Довгаль Спиридон Микитович]] (*1896, Носівський р-н&nbsp;— †1975, [[Мюнхен]], Німеччина). Український політичний діяч, соціал-демократ, журналіст, редактор, голова уряду [[УНР]] на вигнанні (1954, 1969-72), голова [[Українська Національна Рада|Української Національної Ради]] (1966-67, 1972-75).
# [[Кропив'янський Микола Григорович]]&nbsp;— військовий діяч

'''Спортсмени'''
# [[Кияниця Василь Васильович]] (1950, Носівка)&nbsp;— [[майстер спорту СРСР]], [[суддя всесоюзної категорії]], [[відмінник освіти України]], депутат Носівської міської ради п'яти скликань, директор [[Носівська районна станція юних техніків|Носівської СЮТ]]<ref>[http://nosivka-syut.at.ua/news/v_sjut_juvilej/2012-10-09-92 40 років директором СЮТ]</ref>
# [[Крупко Василь Олександрович]]&nbsp;— [[майстер спорту СРСР]] (с. Козари)
# [[Микула Сергій Михайлович]]&nbsp;— [[майстер спорту СРСР]] (м. [[Носівка]])
# [[Тищенко Віталій Григорович]]&nbsp;— майстер спорту міжнародного класу (м. [[Київ]])
# [[Валентина Євгенівна Шевченко|Шевченко Валентина Євгенівна]]&nbsp;— заслужений майстер спорту України [[Ганнівка (Носівський район)|(с. Ганнівка)]]
# [[Ювенко Віктор Васильович]]&nbsp;— [[майстер спорту України]] (м. [[Носівка]])
# [[Ювенко Олександр Васильович]]&nbsp;— [[майстер спорту СРСР]] (м. [[Носівка]])
# [[Ювенко Василь Вікторович]]&nbsp;— [[майстер спорту України]] (м. [[Носівка]])

'''Військовики — Герої Радянського Союзу'''

# [[Броварець Володимир Тимофійович]], с. [[Мрин]]
# [[Галуза Григорій Григорович]],  м. [[Носівка]]
# [[Ісаєнко Микола Андрійович]], с. [[Лихачів]]
# [[Кікош Михайло Іванович]], м. [[Носівка]]
# [[Мірошник Андрій Степанович]], с. [[Плоске]]
# [[Олбинський Василь Олександрович]], с. [[Коломійцівка]]
# [[Ройченко Олександр Олександрович]], м. [[Носівка]]
# [[Симоненко Микола Дмитрович]], с. [[Червоні Партизани]]
# [[Тонконог Іван Власович]], с. [[Селище]]

'''Герої Соціалістичної Праці'''
# [[Байда Анатолій Ілліч]] (1906—1978), будівельник, керуючий трестом Південзахідтрансбуд, Герой Соціалістичної Праці (1966, за спорудження Палацу культури «Україна»), кавалер ордена Леніна та інших урядових нагород  (с. [[Мрин]])
# [[Билименко Федір Трохимович]]
# [[Динник Степан Іванович]]
# [[Зла Марфа Федорівна]]
# [[Руденко Роман Андрійович]], державний радник юстиції, Генеральний прокурор СРСР, головний обвинувач від СРСР на Нюрнбергському процесі (м. [[Носівка]]).
# [[Сеник Микола Григорович]]
# [[Ткач Михайло Федорович]]
# [[Федорцова Єфросинія Микитівна]]

== Див. також ==
* [[Носівський район (стаття в Історії міст і сіл УРСР)]]
* [[Носівський район в 2018]]
* [[Географчіний центр Носівського району]]

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Посилання ==
* [http://cg.gov.ua/index.php?id=1818&tp=0 Чернігівська ОДА]
* [https://nosrr.gov.ua/nash-kray/adm-ter-ustriy/item/51-vydatni-diiachi-raionu Видатні діячі району — Носівська районна рада. Офіційний веб-сайт]
* {{cite web | url = https://atu.gki.com.ua/ua/karta#map=10//50.907322204960344//31.586558392394704&&layer=8906587201596708-1,100//7376316114267884-1,100&&action=info-7376316114267884,571 | title = Носівський район — Карта адміністративно-територіального устрою України | publisher = Геопортал АТУ | author = | date = | accessdate = | language = }}
* [https://www.google.com/maps/place/%D0%9D%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD,+%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C/@50.9068532,31.3063842,10z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x40d56881a2f576c9:0xe81623058f7d1666!8m2!3d50.9433561!4d31.625509 Носівський район] Карти Google

[[Категорія:Носівський район|*]]
[[Категорія:Енциклопедія Носівщини|*]]