Відмінності між версіями «Мостовий Віталій Володимирович»
| (Не показані 4 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Віталій Володимирович Мостовий''' (народився 23 лютого 1996 в с. Гурбинці | + | [[Файл:Віталій Мостовий.jpg|міні|Віталій Мостовий]] |
| + | |||
| + | '''Віталій Володимирович Мостовий''' (народився [[23 лютого]] [[1996]] в с. Гурбинці на Срібнянщині — помер [[27 лютого]] [[2024]] поблизу населеного пункту Синьківка Куп'янського району Харківської області) — молодший лейтенант, житель Носівки, загинув на Російсько-українській війні. | ||
== Носівщина в жалобі == | == Носівщина в жалобі == | ||
| Рядок 15: | Рядок 17: | ||
== Родина == | == Родина == | ||
| − | Дружина Яна Вадимівна, | + | Дружина Яна Вадимівна, донька Злата, батьки Валентина Миколаївна та Володимир Вікторович, сестра Аліна. |
[[Категорія:Люди:Носівка]] | [[Категорія:Люди:Носівка]] | ||
| − | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]] | + | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] |
[[Категорія:Люди М]] | [[Категорія:Люди М]] | ||
Поточна версія на 10:47, 20 березня 2024
Віталій Володимирович Мостовий (народився 23 лютого 1996 в с. Гурбинці на Срібнянщині — помер 27 лютого 2024 поблизу населеного пункту Синьківка Куп'янського району Харківської області) — молодший лейтенант, житель Носівки, загинув на Російсько-українській війні.
Носівщина в жалобі[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади, 19 березня 2024
У рідному селі закінчив школу, загальну середню освіту продовжив здобувати в Срібному. Вищу освіту і фах менеджера здобув в Чернігівській політехніці.
Віталій працював на різних роботах в Чернігові, згодом – у Бобровиці. Власне, там він зустрів свою долю. Молода пара побралася, стали жити в Носівці, на цукрозаводській околиці. На світ з'явилася донечка Златочка, якій всього 2,3 рочки. Молоді люди жили звичним життям, любили, раділи, будували плани, де вони троє були щасливі і разом.
На жаль, російські окупанти вирішили інакше. У травні 2023 року Віталій став до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання і боронив рідну землю на Харківщині. Був командиром І стрілецького взводу ІІ стрілецької роти військової частини.
27 лютого, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України він отримав поранення, не сумісні з життям. Сталося це поблизу населеного пункту Синьківка, Куп'янського району.
Поховано загиблого Героя буде у рідному селі на Срібнянщині.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина Яна Вадимівна, донька Злата, батьки Валентина Миколаївна та Володимир Вікторович, сестра Аліна.
