Відмінності між версіями «Максимович Олексій Іванович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:Олексій Максимович.jpg|міні|Олексій Максимович]]
 +
 +
'''Олексій Іванович Максимович''' ([[28 березня]] [[1987]], Київ — [[8 червня]] [[2023]], Волноваський район Донецької області) — матрос морської піхоти. Дитинство пройшло в селі [[Дебреве]]. Загинув на російсько-українській війні. Похований в селі Дебреве.
 +
 
== Носівщина в жалобі ==
 
== Носівщина в жалобі ==
 +
: ''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2286023191600454/ | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 10 червня 2023}}''
 
Наша громада знову втратила захисника. Надійшло сповіщення про загибель Олексія Івановича Максимовича.
 
Наша громада знову втратила захисника. Надійшло сповіщення про загибель Олексія Івановича Максимовича.
  
Матрос Олексій Максимович  (28.03.1987 –  8.06.2023) народився  в столиці. Однак  зростав у с. [[Дебреве]]. Закінчив  школу. Потім навчався в училищі, здобувши спеціальність кухаря. Працював на різних роботах. А в 2015 році добровольцем пішов в ЗСУ. Боронив рідну землю на Сході в зоні проведення антитерористичної операції. Потім була перерва у службі. А коли почалася повномасштабна війна,Олексій знову взяв до рук зброю.
+
Матрос Олексій Максимович  (28.03.1987 –  8.06.2023) народився  в столиці. Однак  зростав у с. [[Дебреве]]. Закінчив  школу. Потім навчався в училищі, здобувши спеціальність кухаря. Працював на різних роботах. А в 2015 році добровольцем пішов в ЗСУ. Боронив рідну землю на Сході в зоні проведення антитерористичної операції. Потім була перерва у службі. А коли почалася повномасштабна війна, Олексій знову взяв до рук зброю.
  
Він був матросом морської піхоти. Підтримував зв’язок з рідними до останнього. Ще 6 червня ввечері мама почула його голос. Не сподіваючись, що це – востаннє…
+
Він був матросом морської піхоти. Підтримував зв'язок з рідними до останнього. Ще 6 червня ввечері мама почула його голос. Не сподіваючись, що це – востаннє… Наступного дня Олексій вже не вийшов на зв’язок.
Наступного дня Олексій вже не вийшов на зв’язок.
 
  
8 червня під час виконання бойового завдання, залишаючись вірним військовій присязі на вірність народу України, Олексій Максимович загинув від отриманих поранень, не сумісних з життям  між населеними пунктами Вереміївка та Велика Новосілка, Волноваськог о району, Донецької області.
+
8 червня під час виконання бойового завдання, залишаючись вірним військовій присязі на вірність народу України, Олексій Максимович загинув від отриманих поранень, не сумісних з життям  між населеними пунктами Вереміївка та Велика Новосілка, Волноваського району, Донецької області.
  
Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус щиро співчувають у тяжкому горі батькам загиблого Героя Людмилі Миколаївні, та Івану Миколайовичу,всім рідним, друзям.
+
== Родина ==
 +
Батьки: Людмила Миколаївна, Іван Миколайович. 2018-го помер їхній старший син.
  
Невимовне горе для батьків, які вже вдруге переживають втрату. П’ять років тому завершився земний шлях їхнього старшого сина. Тепер –Олексій.
+
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 +
[[Категорія:Поховані в Дебревому]]
 +
[[Категорія:Люди М]]

Поточна версія на 20:51, 25 листопада 2023

Олексій Максимович

Олексій Іванович Максимович (28 березня 1987, Київ — 8 червня 2023, Волноваський район Донецької області) — матрос морської піхоти. Дитинство пройшло в селі Дебреве. Загинув на російсько-українській війні. Похований в селі Дебреве.

Носівщина в жалобі[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 10 червня 2023

Наша громада знову втратила захисника. Надійшло сповіщення про загибель Олексія Івановича Максимовича.

Матрос Олексій Максимович (28.03.1987 – 8.06.2023) народився в столиці. Однак зростав у с. Дебреве. Закінчив школу. Потім навчався в училищі, здобувши спеціальність кухаря. Працював на різних роботах. А в 2015 році добровольцем пішов в ЗСУ. Боронив рідну землю на Сході в зоні проведення антитерористичної операції. Потім була перерва у службі. А коли почалася повномасштабна війна, Олексій знову взяв до рук зброю.

Він був матросом морської піхоти. Підтримував зв'язок з рідними до останнього. Ще 6 червня ввечері мама почула його голос. Не сподіваючись, що це – востаннє… Наступного дня Олексій вже не вийшов на зв’язок.

8 червня під час виконання бойового завдання, залишаючись вірним військовій присязі на вірність народу України, Олексій Максимович загинув від отриманих поранень, не сумісних з життям між населеними пунктами Вереміївка та Велика Новосілка, Волноваського району, Донецької області.

Родина[ред. | ред. код]

Батьки: Людмила Миколаївна, Іван Миколайович. 2018-го помер їхній старший син.