Кіровський ставок

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Кіровський ставок, також Кіровське озеро — рукотворна водойма на північному сході Носівки

Подорожуючи Носівкою

Джерело: Василь КияницяРоблячи матеріал про Піший Майдан, не можна було не згадати про Кіровський Ставок..., Носівка Nosivka Носовка, 8 лютого 2022

Його ще називають Кіровське озеро. Учора, скориставшись чудовою погодою і святковим днем, з’їздили велосипедами до цього колись унікального об'єкта, що знаходиться на північний схід від Носівки.

Це рукотворна водойма, створена за державні кошти на носівських землях за часів розвинутого соціалізму (1960-70-ті роки). Об'єкт створювався ніжинським підрозділом міністерства меліорації і водного господарства СРСР. Було вирішено осушити болотисту до цього місцевість заплави річки Носівочки перед злиттям її вод з Остром і Стругу, щоб збільшити площу сільськогосподарських угідь колгоспу імені Кірова. При цьому саму Носівочку зберегти, відділивши її від споруджуваного об'єкту насипною дамбою вздовж річки.

Це були грандіозні роботи із залученням унікальної техніки. Рукотворне озеро мало живитися водами природних боліт. Для цього було прорито систему каналів у яких мала збиратися повенева болотна вода. У ґрунт боліт було закладено безліч дренажних труб. З каналів вода перекачувалася двома надпотужними насосами до створюваного озера, розрахункова глибина якого становила близько 4-х метрів.

Перший сезон експлуатації виявив, що болота були осушені так, що у літню спеку почали вивітрюватися ґрунти. Тоді було прийнято рішення побудувати на осушених ґрунтах систему їх зрошення у посушливі періоди. А це – кілометри легких алюмінієвих труб по поверхні осушених полів, конфігурацію прокладки яких треба було увесь час міняти, на зиму – ховати і т. п. Крім цього увесь комплекс треба було регулярно чистити від верболозів, розчищати канали від замулення, викошувати траву… Для виконання цих робіт у Мрині було створено спеціальний підрозділ під егідою міністерства меліорації й водного господарства. І для чого все? Щоб на осушених землях було поливне пасовище для колгоспної худоби! Що не кажіть, а за соціалізму вміли таки закопувати колосальні державні кошти під грандіозні рапорти.

Скінчилося все дуже швидко. Об'єкт передали колгоспу Кірова. Міністерство почило в бозі. Витрати коштів на обслуговування гідроспоруди за призначенням, за електроенергію на роботу насосів перевищили розумні межі… «Меліораційні труби» люди розтягли для домашнього вжитку. Почалося замулення. Але винахідливий тодішній голова колгоспу Михайло Федорович Ткач зарибнив водойму і Носівка ще багато років мала свіжу рибу. А далі – розпад колгоспів. Кіровське озеро пішло по орендах та й досі по них ходить.

«Орошувані землі» наразі переорані. Фермери сіють кукурудзу. Раз сіють, значить родить. Ну а озеро, не таке, як планувалося, але є. Природа завжди виправляє втручання людини. Для цікавих, відстань від центру до озера (за маршрутом по Володимирській, Козацькій і через поле усього 7 з половиною кілометрів. До кінця Носівки – асфальт, а потім – ґрунтовка.

На цих фото Кіровське озеро вчора. Мальовничо і приємно біля води. Але з боку Ніжина почала насуватися загрозлива хмара. Вирішили зайвий раз не випробовувати долю. Вже, повернувшись додому, дізналися, що та хмара наробила у Ніжині.

Примітки