Редагування Кугут-Ісаєнко Ніна Іванівна
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | [[ | + | '''Ніна Іванівна Ісаєнко''' (уроджена Кугут, 1950 — ?) — педагог і громадська діячка, вчитель [[Мринська загальноосвітня школа I-III ступенів|Мринської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів]]. |
− | + | Освіта вища. Вчителька української мови і літератури, поетка, авторка кількох збірок. | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
== Громадська діяльність == | == Громадська діяльність == | ||
Рядок 12: | Рядок 7: | ||
У 2010 [[Місцеві вибори 2010|була обрана]] до Носівської районної ради від Носівської районної організації Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». | У 2010 [[Місцеві вибори 2010|була обрана]] до Носівської районної ради від Носівської районної організації Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
== «Малесеньке зернятко із маминого поля...» (Ніна Кугут) == | == «Малесеньке зернятко із маминого поля...» (Ніна Кугут) == | ||
− | :''Публікація Миколи Тимошика в журналі «Літературний Чернігів», № | + | :''Публікація Миколи Тимошика в журналі «Літературний Чернігів», № №4 (76), жовтень-грудень 2016, сторінки 165-168.'' |
Вірші Ніни Іванівни Кугут-Ісаєнко – самобутньої поетеси із сільської глибинки лісостепової частини Чернігівщини – якось по-особливому припали до душі, коли знайомився з черговими щомісячними літературними сторінками «Ніжинського вісника». | Вірші Ніни Іванівни Кугут-Ісаєнко – самобутньої поетеси із сільської глибинки лісостепової частини Чернігівщини – якось по-особливому припали до душі, коли знайомився з черговими щомісячними літературними сторінками «Ніжинського вісника». | ||
Рядок 37: | Рядок 25: | ||
Однак, маючи від народження Божий дар до поетичного слова, віддавна навчилася бачити «зорі в калюжах», образно мислити. Всі житейські печалі й радості, всі нерозтрачені роками почуття й переживання, думки і мрії, перепущені через вразливе серце, чимраз частіше просилися на перо. Все це спонукало вивищуватися над буденщиною, гостро відчувати різницю між фальшивими і справжніми житейськими цінностями, знаходити розраду в творчості. І, наперекір усьому, залишатися доброю, чуйною, уважною до всього оточуючого: | Однак, маючи від народження Божий дар до поетичного слова, віддавна навчилася бачити «зорі в калюжах», образно мислити. Всі житейські печалі й радості, всі нерозтрачені роками почуття й переживання, думки і мрії, перепущені через вразливе серце, чимраз частіше просилися на перо. Все це спонукало вивищуватися над буденщиною, гостро відчувати різницю між фальшивими і справжніми житейськими цінностями, знаходити розраду в творчості. І, наперекір усьому, залишатися доброю, чуйною, уважною до всього оточуючого: | ||
− | + | {{poem start}} | |
Усмішка, що вродилась зі сльози, | Усмішка, що вродилась зі сльози, | ||
Сльоза, що спить росою на калині. | Сльоза, що спить росою на калині. | ||
Поезіє, ти – в доброму єси, | Поезіє, ти – в доброму єси, | ||
А в злому не живеш ти ні хвилини. | А в злому не живеш ти ні хвилини. | ||
− | + | {{poem end}} | |
Тематичний діапазон творчого самовираження поетеси концентрується у площині громадянської поезії та інтимної лірики. | Тематичний діапазон творчого самовираження поетеси концентрується у площині громадянської поезії та інтимної лірики. | ||
Усе своє свідоме життя проживши в українському селі, рано спізнавши, що таке із сапкою в руці прополоти під палючим сонцем кілометрові бурякові гони чи продати за принизливі копійки перекупникам літр добутого тяжкою працею свіжого молока або кілограм картоплі, поетеса Ніна Кугут отримала моральне право сказати в поетичній формі про ницість, цинізм і продажність можновладців усе те, що думає про них народ, по-шевченковому гнівно і просто: | Усе своє свідоме життя проживши в українському селі, рано спізнавши, що таке із сапкою в руці прополоти під палючим сонцем кілометрові бурякові гони чи продати за принизливі копійки перекупникам літр добутого тяжкою працею свіжого молока або кілограм картоплі, поетеса Ніна Кугут отримала моральне право сказати в поетичній формі про ницість, цинізм і продажність можновладців усе те, що думає про них народ, по-шевченковому гнівно і просто: | ||
− | + | <poem> | |
− | В палацах пишних живете, | + | ''В палацах пишних живете, |
Їсте, що хочете, й п’єте. | Їсте, що хочете, й п’єте. | ||
Із нас, рабів своїх покірних, | Із нас, рабів своїх покірних, | ||
− | Сто шкур ганебно дерете. | + | Сто шкур ганебно дерете.'' |
− | </poem> | + | </poem> |
Збірка вибраного «Україно моя», якою відкривається книга (складається із трьох циклів: «Встаньте з колін, українці», «Перед вибором» та «Щоб з пісні ранок починали люди»), сповнена гострого болю за несправедливу долю села, яке через нерозважливість політиків із кожним роком все більше знекровлюється, духовно деградує, вимирає. Показовими є вірші «Можновладцям», «На буряках», «Легше рибку зловити в каламутній воді», «У полум’ї брехні усе згорає». | Збірка вибраного «Україно моя», якою відкривається книга (складається із трьох циклів: «Встаньте з колін, українці», «Перед вибором» та «Щоб з пісні ранок починали люди»), сповнена гострого болю за несправедливу долю села, яке через нерозважливість політиків із кожним роком все більше знекровлюється, духовно деградує, вимирає. Показовими є вірші «Можновладцям», «На буряках», «Легше рибку зловити в каламутній воді», «У полум’ї брехні усе згорає». | ||
Досить переконливо та вражаюче сконцентровано і велич, і розпач, і надію чесного, працьовитого, але вчергове обдуреного українського селянина в семи строфах вірша «Українське село». Ось фрагменти: | Досить переконливо та вражаюче сконцентровано і велич, і розпач, і надію чесного, працьовитого, але вчергове обдуреного українського селянина в семи строфах вірша «Українське село». Ось фрагменти: | ||
− | + | <poem> | |
− | Схиляє вечір віти на чоло, | + | ''Схиляє вечір віти на чоло, |
Чіпляє травам росяне намисто. | Чіпляє травам росяне намисто. | ||
Поринуло у роздуми село, | Поринуло у роздуми село, | ||
Рядок 65: | Рядок 53: | ||
Село моє, попри твоїх зусиль, | Село моє, попри твоїх зусиль, | ||
Йдеш жебраком в нове тисячоліття...'' | Йдеш жебраком в нове тисячоліття...'' | ||
− | </poem> | + | </poem> |
Та все ж віє з таких щемких поетичних рядків надією й оптимізмом: | Та все ж віє з таких щемких поетичних рядків надією й оптимізмом: | ||
− | + | <poem> | |
− | Як жаль мені украдених надій | + | ''Як жаль мені украдених надій |
На те, що внуки краще будуть жити. | На те, що внуки краще будуть жити. | ||
Село моє, ти ж все-таки ще вір, | Село моє, ти ж все-таки ще вір, | ||
− | Що правда є – для всіх одна на світі. | + | Що правда є – для всіх одна на світі.'' |
− | < | + | <poem> |
Такою ж вірою в обнадійливий завтрашній день, якого заслужили прості українці, сповнені вірші «Пам’яті Героїв Крут», «Монолог покинутого села», «Допоки сонце – мові жить», «Одержимій». | Такою ж вірою в обнадійливий завтрашній день, якого заслужили прості українці, сповнені вірші «Пам’яті Героїв Крут», «Монолог покинутого села», «Допоки сонце – мові жить», «Одержимій». | ||
Прикметно, що своєму рідному селу, яке завжди надихало на творчість, поетеса присвятила окрему збірку, назвавши її «Душею лину в рідну Данину...»: | Прикметно, що своєму рідному селу, яке завжди надихало на творчість, поетеса присвятила окрему збірку, назвавши її «Душею лину в рідну Данину...»: | ||
− | + | <poem> | |
''Душею лину в рідну Данину, | ''Душею лину в рідну Данину, | ||
Де тихі зорі дивляться в калюжі, | Де тихі зорі дивляться в калюжі, | ||
Де сонно ніч ховає під крило | Де сонно ніч ховає під крило | ||
− | Дитячих пазух яблука і груші. | + | Дитячих пазух яблука і груші.'' |
− | < | + | <poem> |
Між поетичними рядками зринають обриси батьків, родини, друзів, щемливі картинки з дитинства і юності. Вони зворушують душу кожного читача, бо народилися з глибини серця, в них немає фальші. Натомість є небуденне, щире і вразливе сприйняття довколишнього світу, непідробне | Між поетичними рядками зринають обриси батьків, родини, друзів, щемливі картинки з дитинства і юності. Вони зворушують душу кожного читача, бо народилися з глибини серця, в них немає фальші. Натомість є небуденне, щире і вразливе сприйняття довколишнього світу, непідробне | ||
співпереживання за ближнього. | співпереживання за ближнього. | ||
А ще поезія Ніни Кугут відзначається багатством образів. Це, власне, те небуденне в буденному, яке здатен бачити далеко не кожен. І це те, що запам’ятовується, спонукає думати, малює уяву, увиразнює кожну хвилину прожитого життя, робить його цікавішим: | А ще поезія Ніни Кугут відзначається багатством образів. Це, власне, те небуденне в буденному, яке здатен бачити далеко не кожен. І це те, що запам’ятовується, спонукає думати, малює уяву, увиразнює кожну хвилину прожитого життя, робить його цікавішим: | ||
− | + | <poem> | |
− | Гуляє у піжмурки місяць, | + | ''Гуляє у піжмурки місяць, |
Чіпляючи хмарку за ріг. | Чіпляючи хмарку за ріг. | ||
Вона то втече, то зависне, | Вона то втече, то зависне, | ||
− | То тінню впаде на поріг... | + | То тінню впаде на поріг...'' |
− | </poem> | + | </poem> |
Звичайно, прискіпливий читач місцями може віднайти у збірці фрази, які ще слід було шліфувати, вимогливіше підбирати слова для точніших рим, чіткіших образів. Але це побажання можна висловлювати кожному поету. Найважливіше, що в авторки цієї збірки є справжній Божий дар. І гріх було б його не розвивати. Навіть в обставинах, які далеко не завжди сприяли творчості. Ніна Іванівна Кугут уже сказала, і, впевнений, ще скаже своє вагоме поетичне слово, освячене талантом, щирістю почуттів, правдою і непоказною любов’ю до матері-України. | Звичайно, прискіпливий читач місцями може віднайти у збірці фрази, які ще слід було шліфувати, вимогливіше підбирати слова для точніших рим, чіткіших образів. Але це побажання можна висловлювати кожному поету. Найважливіше, що в авторки цієї збірки є справжній Божий дар. І гріх було б його не розвивати. Навіть в обставинах, які далеко не завжди сприяли творчості. Ніна Іванівна Кугут уже сказала, і, впевнений, ще скаже своє вагоме поетичне слово, освячене талантом, щирістю почуттів, правдою і непоказною любов’ю до матері-України. | ||
− | + | Микола Тимошик, | |
− | + | м. Київ | |
− | |||
− | + | [[Категорія:Вчителі української мови і літератури]] | |
− | [[Категорія:Вчителі української мови | ||
[[Категорія:Депутати Носівської районної ради]] | [[Категорія:Депутати Носівської районної ради]] | ||
[[Категорія:Люди І]] | [[Категорія:Люди І]] |