Редагування Колгосп імені Куйбишева

'''Колгосп імені Куйбишева''' — колективне господарство в селі [[Червоні Партизани]].

== Люди ==
* [[Баклан Борис Васильович]] — працював агрономом у колгоспі імені Куйбишева.
* [[Балинець Максим Йосипович]] — голова колгоспу імені Куйбишева в 1953—1974.
* [[Ілляш Григорій Якович]] — голова колгоспу імені Куйбишева. За його головування в 1986-1988 зусиллями колгоспу було збудоване нове приміщення Сулацької загальноосвітньої школи.
* [[Литвиненко Надія Іванівна]] — завідувачка дитячого садка в колгоспі імені Куйбишева (з 1981 по ?)
* [[Фурса Михайло Максимович]] — голова колгоспу імені Куйбишева в 1974—1979.

== Працею звеличували Носівщину ==
:''Фрагмент нарису [[Фурса Михайло Максимович|М. М. Фурси]] в книзі: {{СІН}}''

[[Балинець Максим Йосипович]] очолив в 1953 році один з найбільших в районі колгоспів – ім. Куйбишева в с. [[Червоні Партизани]]. Справи в господарстві тоді йшли не найкращим чином. Післявоєнна відбудова – це було ще одне випробування; згадайте, як працювали наші матері – напівголодні, ні взуття ні одягу. Робота зрання і до смеркання. Все винесло на своїх плечах покоління ненагороджених героїнь. Дякуючи їх самовідданій праці, організаторським здібностям М. Й. Балинця вже в 1960-1970 рр. колгосп став мільйонером. 

Мені випало в 1974-1979 рр. очолити цей колгосп після виходу М. Й. Балинця на заслужений відпочинок. Доводилось докладати багато зусиль, щоб не знизити показники, бо к-п ім. Куйбишева серед 22-х колгоспів району займав перше місце по виробництву і продажу державі с/г продукції, що становило понад 10% районного державного плану. Наприклад, свинопоголів’я було в колгоспі понад 5 тис., великої рогатої худоби – біля 4-х тисяч. 

У нерівних умовах працювали колгоспи з вини районного керівництва у відношенні планування, забезпечення технікою, запчастинами. Наприклад, маючи мільйон карбованців власних коштів колгосп ім. Куйбишева без рознарядки сільгоспуправління не міг придбати необхідну техніку. Тому були змушені в Прибалтиці шукати військові заводи де ремонтувалася техніка і звідти везти списані двигуни, коробки передач для ремонту давно відслуживших свій вік автомобілів. У той же час [[Колгосп імені Кірова|колгосп ім. Кірова]] нову техніку отримував у достатній кількості, хоча не мав власних коштів. Необ'єктивне планування виробництва і продажу окремих сільгоспкультур також ставило господарства у нерівне економічне становище. 

Так, наприклад, [[колгосп «Україна»]] був звільнений від вирощування трудомісткого льону і утримання поголів'я овець. На базі колгоспу був збудований міжгосподарський відгодівельний комплекс, куди інші колгоспи здавали молодняк ВРХ для відгодівлі до здавальних кондицій (300-400 кг.). Значною підмогою для відгодівлі був жом, якого було достатньо на цукровому заводі. 

Успішному розвитку господарств сприяло вміння керівників підібрати кадри середньої ланки: зоотехніків, агрономів, інженерів, бригадирів комплексних і тракторних бригад. Низка господарств, працюючи на перспективу, направляли за рахунок колгоспу на навчання до вузів та технікумів молодь. Наприклад в 1975-1976 рр. від к-пу ім. Куйбишева навчалося 12 колгоспних стипендіатів. 

Багаторічною сумлінною працею заслужили вдячність земляків агрономи району: [[Глушко Віталій Лукич]] з [[Колгосп імені Стратилата|к-пу ім. Стратилата]], [[Друзь Володимир Григорович]] ([[Колгосп «Комуніст»|к-п „Комуніст”]]), [[Матвійчук Дмитро Петрович]] ([[Колгосп «Дружба»]]). 

Достаток і славу «Дружби» примножували заслужені працівники с/г [[Полтавець Анатолій Іванович]], [[Скрипець Віталій Антонович]]. Це єдиний колгосп де були три працелюби із почесним званням „заслужений”. 

В колгоспі ім. Куйбишева фанатично віддавався роботі агроном [[Бурдинський Віктор Миколайович]], впроваджуючи нові методи господарювання, ламаючи дідівські стереотипи. І там же хорошим організатором польових робіт зарекомендував себе агроном [[Баклан Борис Васильович]], колишній керівник [[Носівська дослідна станція|Носівської дослідної станції]]. 

Добре знала свою справу зоотехнік [[Сірик Олександра Іванівна]], завдяки якій тваринницька галузь в к-пі ім. Куйбишева була серед найкращих у районі. 

Найскладнішими ділянками в колгоспному виробництві були тракторні бригади і тваринницькі ферми. Вмілі і невтомні керівники тракторних бригад були опорою колгоспу. ... [[Расюк Іван Васильович]] – в к-пі ім. Куйбишева. 

Недосконалою на той час була механізація трудомістких процесів у тваринництві. Траплялося, що серед зими виходила з ладу система водопостачання і, навіть, артезіанські свердловини, ламалися транспортери на фермах, що надзвичайно ускладнювало працю колгоспників і негативно впливало на виробництво молока і м’яса. 

Добре працювали механіки в тваринництві к-пу ім. Куйбишева [[Зеленчук Михайло Іванович]], [[Івахно Василь Михайлович]] та інші. 

У колгоспі ім. Куйбишева, наприклад, було дві бригади теслярів, бригада мулярів, тому абсолютна більшість приміщень там побудована господарським методом. Райплан міг виділити лісу для будівництва лише чверть від потрібної кількості і тому доводилось заготовляти дерево на Півночі, розраховуючись за нього готівкою. Це було порушенням фінансової дисципліни, за що керівникам доводилось нести адміністративну, а іноді й кримінальну відповідальність. 

Так, працюючи директором [[Носівське районне відділення Держбанку|Носівського районного відділення Держбанку]], [[Приходько Віктор Андрійович|Приходько В. А.]] написав доповідну в райвиконком, пропонуючи позбавити голову колгоспу ім. Куйбишева та головного бухгалтера права підпису на банківських документах, так як їх дії „межують з кримінальною відповідальністю”. Без ризику не можна було побудувати жодного значного об’єкту. 

У 1970-х роках ХХ століття колгоспи вже стали міцнішими і більшість з них мали власні кошти. Значно покращилися культурно-соціальні умови життя на селі. Будувалися добротні Будинки культури, їдальні, магазини. На тваринницьких фермах діяли кімнати відпочинку, їдальні, душові. 

Так, наприклад, в колгоспі ім. Куйбишева в літній період працювало 4 їдальні, діяли 4 кімнати відпочинку тваринників, дві лазні та інше. Вже була налагоджена система оплати праці. Крім основної, яка виплачувалася щомісяця, в кінці року видавалася додаткова, в розрахунку на 1 крб. основної, яка іноді була більшою за основну. Загальними зборами колгоспу було надано право правлінню нараховувати додаткову оплату в залежності від ставлення колгоспника до праці. За порушення дисципліни правління могло і зовсім позбавити працівника додаткової оплати. Це дисциплінувало трудівників. 

Були також розроблені матеріальні і моральні стимули. В кінці року проводилися «вогники», на які запрошувалися кращі трудівники. Фотографії кращих працівників заносилися в Книгу і на Дошку пошани. Діяла також колгоспна газета «Колючка». 

...

Так сталося, що я був запрошений на роботу в апарат Носівського райкому компартії України, а звідти – головою найбільшого в районі колгоспу ім. Куйбишева с. Червоні Партизани. 

М. М. ФУРСА.

[[Категорія:Колгоспи|Куйбишева]]
[[Категорія:Володькова Дівиця]]
@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Колгосп імені Куйбишева''' — колишнє колективне господарство в селі [[Червоні Партизани]].
+'''Колгосп імені Куйбишева''' — колективне господарство в селі [[Червоні Партизани]].
 == Люди ==
@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 * [[Литвиненко Надія Іванівна]] — завідувачка дитячого садка в колгоспі імені Куйбишева (з 1981 по ?)
 * [[Фурса Михайло Максимович]] — голова колгоспу імені Куйбишева в 1974—1979.
-== До історії ==
-В серпні 1941 на схід були вивезені ряд колгоспів. Із колгоспу імені Куйбишева евакуйовувалася худоба у Саратовську область. Відповідальним за евакуацію худоби: коней, волів, корів, свиней, овець – всього понад 300 голів, призначався [[Примушко Антон Якович|Антоній Примушко]] та допомагали 42 гонщики.
-[[Файл:Антон Якович Примушко та документи на евакуацію худоби з Червонопартизанського.jpg]]
-''Антон Якович Примушко та документи на евакуацію худоби''
 == Працею звеличували Носівщину ==