Редагування Кияниця Іван Гордійович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Іван Гордійович Кияниця''' (? — ?) — козак, все життя був ковалем, мав кузню.  
 
'''Іван Гордійович Кияниця''' (? — ?) — козак, все життя був ковалем, мав кузню.  
  
== Родовід ==
+
Прадід [[Кияниця Василь Васильович|Кияниці Василя Васильовича]], дід [[Кияниця Василь Сергійович|Кияниці Василя Сергійовича]] (1919—1995), батько [[Кияниця Сергій Іванович|Кияниці Сергія Івановича]].  
Прадід [[Кияниця Василь Васильович|Кияниці Василя Васильовича]] (нар. 1950), дід [[Кияниця Василь Сергійович|Кияниці Василя Сергійовича]] (1919—1995), батько [[Кияниця Сергій Іванович|Кияниці Сергія Івановича]].  
 
  
== Купча на земельну ділянку ==
 
 
5 березня 1912 року купив у козака [[Оксимець Іван Федорович|Івана Федоровича Оксимця]] земельну ділянку на [[Кобизький шлях|Кобизькому Шляху]].
 
5 березня 1912 року купив у козака [[Оксимець Іван Федорович|Івана Федоровича Оксимця]] земельну ділянку на [[Кобизький шлях|Кобизькому Шляху]].
  
Рядок 10: Рядок 8:
  
 
[[File:Купча Івана Кияниці 2.jpg|720пкс]]
 
[[File:Купча Івана Кияниці 2.jpg|720пкс]]
 
== Спогади ==
 
:''Фрагмент спогадів [[Кияниця Василь Васильович|Василя Васильовича Кияниці]] про свого батька, [[Кияниця Василь Сергійович|Кияницю Василя Сергійовича]]<ref>[https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/1982420655218744/ Носівка Nosivka Носовка] 2019-03-31</ref>:''
 
 
З перших днів пішов працювати трактористом до місцевого [[Колгосп імені Енгельса|колгоспу ім. Енгельса]]. Так все життя трактористом гусеничних тракторів і пропрацював. Ще й після виходу на пенсію працював, але вже на колісному «Бєларусі» на який його «пересадив» тодішній голова колгоспу [[К. О. Воловник]]. Бо «крутити баранку» з гідропідсилювачем вважалося значно легшим, аніж тягати важелі «ДТ-54», «ДТ-55», «ДТ-75» на яких йому довелося працювати за колгоспне життя.
 
 
Чому обрав колгосп? Адже були пропозиції піти викладачем у [[Мринське училище механізації]], запрошували працювати у міліцію, у військкомат. А він обрав колгосп. Коли я вже подорослішав і теж якось спитав: «Чому колгосп?», він, помовчавши, сказав: «Сину, велика частина земель колгоспу «Енгельса», то наша із тобою земля». – Як, наша? – Ти ж знаєш, що твій дід і його батько Іван Гордійович, потомственні козаки, все життя були ковалями. Мали кузні і хоч і важкою працею, але заробляли непогані гроші. На гроші ті придбавали землю. Десятину за десятиною. Сіяли зернові, вирощували овець. Сім’я у діда була велика і трудилися усі дуже важко. Хіба що коли у сезон наймали наймитів для допомоги.
 
 
А потім прийшли більшовики і все відібрали. Розкуркулили. Дід, щоб уникнути заслання на Соловки, віддав всі землі і 12 десятин дубового лісу й кузню добровільно. Він вже був старим для супротиву. А потім колективізація, голодовки. Все змінилося. Але ж ми селяни. От пішов я доглядати свою, ставшу колгоспною, землю… Так он що то за папери із царськими водяними орлами зберігалися у сундучку! Скільки я малим їх перебирав і роздивлявся. Особливо вражали великі водяні знаки, коли той папір дивитися проти вікна. А було ж тих «паперів» не один десяток. І то було все, що залишилося від каторжної праці династії ковалів. Нічого нема вічного. Про це мають пам'ятати ті, хто скуповують землю. Настане час і у них її теж заберуть.
 
 
== Примітки ==
 
{{Примітки}}
 
  
 
[[Категорія:Ковалі]]
 
[[Категорія:Ковалі]]
 
[[Категорія:Козаки]]
 
[[Категорія:Козаки]]
 
[[Категорія:Люди К]]
 
[[Категорія:Люди К]]

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблон, використаний на цій сторінці: