Редагування Горішне

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
[[File:Ботанічний заказник горішне.jpg|thumb|Охоронний знак в Горішному]]
 
 
'''«Горішне»''' також '''«Орішне»''' — урочище,  ботанічний заказник місцевого значення в колишньому Носівському районі, також колишній хутір.
 
'''«Горішне»''' також '''«Орішне»''' — урочище,  ботанічний заказник місцевого значення в колишньому Носівському районі, також колишній хутір.
  
== Загальний опис ==
 
 
Заказник розташований у межах колишнього [[Носівський район|Носівського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], на північний схід від міста [[Носівка]].  
 
Заказник розташований у межах колишнього [[Носівський район|Носівського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], на північний схід від міста [[Носівка]].  
  
Рядок 13: Рядок 11:
  
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
+
На початку жовтня 1941, ще до приходу німців, в ліс прибув М. І. Стратілат. Всі розпорошені по лісу групи партизанів були зібрані в урочище «Орішне». Під командуванням Стратілата тут був утворений Носівський партизанський загін, загін, що об'єднував 68 бійців.   
[[File:Воронка.jpg|thumb|Вирва]]
 
 
 
На початку жовтня 1941, ще до приходу німців, в ліс прибув [[Стратілат Михайло Іванович|М. І. Стратілат]]. Всі розпорошені по лісу групи партизанів були зібрані в урочище «Орішне». Під командуванням Стратілата тут був утворений Носівський партизанський загін, загін, що об'єднував 68 бійців.   
 
  
 
Після знищення в ніч з 4 на 5 листопада 1941 поліцейського стану в с. Козари для облоги лісів у Носівку стягуються карателі із сусідніх районів. Починається прочісування лісів. Партизани перебазовуються з урочища Орішне в урочище [[Борки]].
 
Після знищення в ніч з 4 на 5 листопада 1941 поліцейського стану в с. Козари для облоги лісів у Носівку стягуються карателі із сусідніх районів. Починається прочісування лісів. Партизани перебазовуються з урочища Орішне в урочище [[Борки]].
Рядок 25: Рядок 20:
  
 
== Цікаво було побувати ==
 
== Цікаво було побувати ==
 
[[File:Обеліск в Орішному.jpg|thumb|Обеліск]]
 
 
 
:''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/4502113219916129/ | title = Після прочитання роботи історика | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = Роман Супрун | date = 17 жовтня 2021}}''
 
:''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/4502113219916129/ | title = Після прочитання роботи історика | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = Роман Супрун | date = 17 жовтня 2021}}''
 
Після прочитання роботи історика І. Я. Буняка "[[Партизанська Носівщина]]", дуже цікаво було побувати на місці, де відважні носівські (та не тільки) партизани організували загін, який переріс в 4-тисячне з'єднання "[[За Батьківщину]]". Де воювали бійці, і жили жінки та діти партизанів у найтяжчі часи нацистської окупації. На цьому місці встановлено обеліск, який огороджений декоративним парканом та обсаджений ялинками.  
 
Після прочитання роботи історика І. Я. Буняка "[[Партизанська Носівщина]]", дуже цікаво було побувати на місці, де відважні носівські (та не тільки) партизани організували загін, який переріс в 4-тисячне з'єднання "[[За Батьківщину]]". Де воювали бійці, і жили жінки та діти партизанів у найтяжчі часи нацистської окупації. На цьому місці встановлено обеліск, який огороджений декоративним парканом та обсаджений ялинками.  
  
Поряд росте [[Дуб у Горішному|дуб, який був свідком тих подій]]. Неподалік є земляні насипи та поглиблення, які колись були партизанськими землянками.   
+
Поряд росте дуб, який був свідком тих подій. Неподалік є земляні насипи та поглиблення, які колись були партизанськими землянками.   
  
 
Добратись туди не так то і просто. І взагалі, цей ліс має дуже цікавий та непростий ландшафт. Побувавши там, я зрозумів, чому саме це місце, в урочищі Орішне, вибрали партизани для штабу.
 
Добратись туди не так то і просто. І взагалі, цей ліс має дуже цікавий та непростий ландшафт. Побувавши там, я зрозумів, чому саме це місце, в урочищі Орішне, вибрали партизани для штабу.
Рядок 145: Рядок 137:
  
 
== В лісах навколо Носівки ==
 
== В лісах навколо Носівки ==
:''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/4688571531270296/ | title = В лісах навколо Носівки | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Юлія Філь]] | date = 14 грудня 2021}}''
+
:''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/4688571531270296/ | title = В лісах навколо Носівки | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = Юлія Філь | date = 14 грудня 2021}}''
  
 
Перенесемось на північний схід від м. Носівка і потрапимо до ботанічного заказника України місцевого значення «Горішне», площею 500 га. Місцеві жителі Носівки та навколишніх сіл називають цю територію ще «Урочище Орішне». Цей масив унікальний своєю природою, історією завдяки болотам біля річки Остер, що оберігають заказник на півночі та колись непрохідними болотами з південно-західної частини.
 
Перенесемось на північний схід від м. Носівка і потрапимо до ботанічного заказника України місцевого значення «Горішне», площею 500 га. Місцеві жителі Носівки та навколишніх сіл називають цю територію ще «Урочище Орішне». Цей масив унікальний своєю природою, історією завдяки болотам біля річки Остер, що оберігають заказник на півночі та колись непрохідними болотами з південно-західної частини.
Рядок 193: Рядок 185:
 
Ось що розповідає Петро Андрійович  своєму товаришу Віктору Ємельянову 12 грудня 2021року:
 
Ось що розповідає Петро Андрійович  своєму товаришу Віктору Ємельянову 12 грудня 2021року:
  
:''«Раніше, це було міжхуторське кладовище. В період з травня 1942 року по вересень 1943 року на цьому цвинтарі хоронили бійців-партизанів. Тільки з загону М. Симоненка  там було поховано 21 бійця. До сьогодні пам'ятаю імена лише двох, що там лежать: Аркадій Кузнєцов (родом з Ленінграду) та Василь Греков (родом з центральної Росії). Всього там лежить  близько 50 загиблих воїнів, що були не перепоховані після війни рідними чи місцевою владою. В основному це люди, що приходили до загону «[[За Батьківщину]]», в статусі «оточенці» (військові, що вижили, вийшли з оточення). Ніхто не бачив їхніх справжніх документів. Ці бійці необхідні були командиру І. Бовкуну для проведення військових бойових дій на окупованій території. Про них дізнавались в місцевих жителів (хтось сам розшукував партизан, когось приводили).''  
+
:''«Раніше, це було міжхуторське кладовище. В період з травня 1942 року по вересень 1943 року на цьому цвинтарі хоронили бійців-партизанів. Тільки з загону М. Симоненка  там було поховано 21 бійця. До сьогодні пам'ятаю імена лише двох, що там лежать: Аркадій Кузнєцов (родом з Ленінграду) та Василь Греков (родом з центральної Росії). Всього там лежить  близько 50 загиблих воїнів, що були не перепоховані після війни рідними чи місцевою владою. В основному це люди, що приходили до загону «[[За Батьківщину]]», в статусі «оточенці»( військові, що вижили, вийшли з оточення). Ніхто не бачив їхніх справжніх документів. Ці бійці необхідні були командиру І. Бовкуну для проведення військових бойових дій на окупованій території. Про них дізнавались в місцевих жителів (хтось сам розшукував партизан, когось приводили).''  
  
 
:''Після закінчення війни, перебування в застінках НКВС СРСР, Бовкун подавав списки загиблих партизан для нагород посмертно, де були також вказані імена «військових–оточенців». «Особий відділ» цей список не погодив. У пориві емоцій, списки оточенців командиром були знищені, боячись визнання цих загиблих  воїнів «дизертирами», «зрадниками» і т.д. Хай краще без вісті зниклі, чим «дезертир», мабуть так подумав кадровий військовий командир.''   
 
:''Після закінчення війни, перебування в застінках НКВС СРСР, Бовкун подавав списки загиблих партизан для нагород посмертно, де були також вказані імена «військових–оточенців». «Особий відділ» цей список не погодив. У пориві емоцій, списки оточенців командиром були знищені, боячись визнання цих загиблих  воїнів «дизертирами», «зрадниками» і т.д. Хай краще без вісті зниклі, чим «дезертир», мабуть так подумав кадровий військовий командир.''   
Рядок 206: Рядок 198:
  
 
Нагадаю ще один крилатий вислів: « ХОЛОДНИЙ ПОПІЛ МЕРТВИХ НЕ МАЄ ЗАСТУПНИКА, КРІМ НАШОЇ СОВІСТІ…».
 
Нагадаю ще один крилатий вислів: « ХОЛОДНИЙ ПОПІЛ МЕРТВИХ НЕ МАЄ ЗАСТУПНИКА, КРІМ НАШОЇ СОВІСТІ…».
 
[[File:Обеліск в урочищі Орішне.jpg|thumb|Обеліск]]
 
  
 
Продовжуючи подорож, праворуч, від центральної дороги  заказника, шлях спочатку вас приведе до партизанського пам'ятника (обеліску), встановленого в честь пам'яті по загиблих партизанах двох світових воєн в цьому урочищі. Із розповіді П. Крапив'янського, в книзі «Спогади ветерана», цей пам'ятник було виготовлено на заводі «Ніжинсільмаш» за рахунок коштів громадськості. На сьогоднішній день монумент (обеліск, пам'ятник), не взятий на облік або відповідний нагляд, жодною державною установою чи підприємством. Дякуючи ДП «Ніжинське лісове господарство» навколо обеліску підтримується належний порядок і партизанський пам'ятник ще стоїть!
 
Продовжуючи подорож, праворуч, від центральної дороги  заказника, шлях спочатку вас приведе до партизанського пам'ятника (обеліску), встановленого в честь пам'яті по загиблих партизанах двох світових воєн в цьому урочищі. Із розповіді П. Крапив'янського, в книзі «Спогади ветерана», цей пам'ятник було виготовлено на заводі «Ніжинсільмаш» за рахунок коштів громадськості. На сьогоднішній день монумент (обеліск, пам'ятник), не взятий на облік або відповідний нагляд, жодною державною установою чи підприємством. Дякуючи ДП «Ніжинське лісове господарство» навколо обеліску підтримується належний порядок і партизанський пам'ятник ще стоїть!
  
Неподалік пам'ятника, правіше, росте могутній [[Дуб у Горішному|дуб]] (говорять, що йому більше 300 років). Свідок початку партизанського руху в «Орішному». Його часто згадували партизани в своїх спогадах.
+
Неподалік пам'ятника, правіше, росте могутній дуб (говорять, що йому більше 300 років). Свідок початку партизанського руху в «Орішному». Його часто згадували партизани в своїх спогадах.
  
 
Лівіше від дуба і обеліску стоїть лісова берегиня – величезна, розлога яблуня. Можливо це пам'ятка хуторян?
 
Лівіше від дуба і обеліску стоїть лісова берегиня – величезна, розлога яблуня. Можливо це пам'ятка хуторян?
Рядок 240: Рядок 230:
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==
 
<gallery>
 
<gallery>
 +
File:Воронка.jpg|Вирва
 
File:Галявина барвінку.jpg|Галявина барвінку
 
File:Галявина барвінку.jpg|Галявина барвінку
File:Кремезний дуб.jpg|[[Дуб у Горішному|Кремезний дуб]]
 
File:Місце зустрічі.jpg|Місце зустрічі
 
File:Місце партизанської слави в орішному.jpg|Місце партизанської слави
 
File:Орішне.jpg|Горішне
 
File:Яблуня.jpg|Яблуня
 
</gallery>
 
 
Кладовище
 
<gallery>
 
 
File:Кладовище в лісі.jpg|Кладовище в лісі
 
File:Кладовище в лісі.jpg|Кладовище в лісі
 
File:Кладовище фото 2.jpg|Кладовище
 
File:Кладовище фото 2.jpg|Кладовище
 +
File:Кремезний дуб.jpg|Кремезний дуб
 
File:Лісний цвинтар.jpg|Лісний цвинтар
 
File:Лісний цвинтар.jpg|Лісний цвинтар
 +
File:Місце зустрічі.jpg|Місце зустрічі
 +
File:Місце партизанської слави в орішному.jpg|Місце партизанської слави
 
File:Невідоме поховання.jpg|Невідоме поховання
 
File:Невідоме поховання.jpg|Невідоме поховання
 +
File:Обеліск в Орішному.jpg|Обеліск
 +
File:Обеліск в урочищі Орішне.jpg|Обеліск
 +
File:Орішне.jpg|Горішне
 
File:Поховання 2.jpg|Поховання
 
File:Поховання 2.jpg|Поховання
 
File:Хрест серед лісу.jpg|Хрест серед лісу
 
File:Хрест серед лісу.jpg|Хрест серед лісу
 +
File:Яблуня.jpg|Яблуня
 
</gallery>
 
</gallery>
  

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблон, використаний на цій сторінці: