Горовенко Катерина Федорівна

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Катерина Федорівна Горовенко (народилася 12 травня 1930 — померла 24 квітня 2024).

Життєпис

Навчалась в школі до 7 класу.

Потім працювала в колгоспі на різних роботах: і в ланці, і обліковцем, бо добре знала табличку множення, і в сільській раді трішки.

Коли вийшла заміж у 1950 році і через рік народилася перша дитина, вона була домогосподаркою, як дружина службовця. Але в цей період допомагала своїй мамі на доярні 7 років під прізвищем мами, бо мама захворіла.

Після 1960 року працювала на різних роботах в селі десь по два з лишнім роки, бо тоді захворів дуже чоловік, за ним доглядала. Вона працювала і на молокозаводі, і в пекарні, які тоді були в селі, і в лісництві, і в лісгоспзагу, і в лікарні санітаркою, коли чоловік там часто лікувався, 5 років працювала завстоловою в "Укргазбуду" і перед пенсією 5 років працювала комендантом в гуртожитку СПТУ, звідки пішла на пенсію.

Все своє життя Катерина Федорівна займалася вишивкою, була активною учасницею усіх виставок народних умільців, а її подарунок - власноруч виготовлені капці, особисто отримала Оксана Пекун у прямому ефірі телеканалу Перший в програмі Фолькмюзік!

Тяжка доля не оминула майстриню... похоронила чоловіка, двох доньок, але не втратила своєї душевної краси і любові до життя.

Вітальний вірш до 90-ліття

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=865906327240222&id=100014625875480

Сьогодні свято у родині Вітання линуть звідусіль Усі вітають Катерину Із ювілеєм світлим цим. Бо Горовенко Катерину Не знать не можна й не любить Це та людина, чиє світло Вселяє всім бажання жить. Вона, мов квіточка весною, Вона, як пісня у журі... Разом з ранковою росою Дає напитися землі... Завжди весела, неповторна, Розрадить вміє, примолить Всіх вислухає, допоможе, За кожного душа болить. А що майстриня вже -- від Бога👍 Тут вам і вишивка, й квітник, І килимок біля порога, в'язані капці, І рушник... З усього наша баба Катя Зуміє витворить красу! Я ювілярці в день весняний Слова найкращі напишу. І побажаю їй здоров'я, На многі, благії літа, Щоби ще довго, довго, довго Зоря світила золота! Від людей шани і поваги, Любові й дяки від доньки, А із онуками ще довго Радіти сонцю залюбки. Хай кожен день приносить радість, Нехай нічого не болить В дім не заходить сум і заздрість, Хай тільки Щастя в нім зорить🌷 Найкраща наша! 90 -- це надповажний ювілей! З роси й з води, по вінця чаша І, щоб до ста, і будьмо, гей!!!