Редагування Володьководівицька бібліотека
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
Комітет грамотності при Імператорському вільно-економічному товаристві ще 22 липня 1894 року запропонував Ніжинському земству облаштувати бібліотеки-читальні в повіті. А вже 9 жовтня 1897 року під головуванням предводителя Ніжинського повітового дворянства К.Е. Троцини повітове зібрання постановило відкрити бібліотеки у Вертіївці, [[Володькова Дівиця|Володьковій Дівиці]], Галиці, Дроздівці, [[Макіївка|Макіївці]], Монастирищі, Талалаївці та [[Носівка|Носівці]]. В кожну бібліотеку губернське земство передало комплект книг на суму 500 рублів, а також 270 рублів для початкового облаштування приміщення та меблювання. | Комітет грамотності при Імператорському вільно-економічному товаристві ще 22 липня 1894 року запропонував Ніжинському земству облаштувати бібліотеки-читальні в повіті. А вже 9 жовтня 1897 року під головуванням предводителя Ніжинського повітового дворянства К.Е. Троцини повітове зібрання постановило відкрити бібліотеки у Вертіївці, [[Володькова Дівиця|Володьковій Дівиці]], Галиці, Дроздівці, [[Макіївка|Макіївці]], Монастирищі, Талалаївці та [[Носівка|Носівці]]. В кожну бібліотеку губернське земство передало комплект книг на суму 500 рублів, а також 270 рублів для початкового облаштування приміщення та меблювання. | ||
| − | Завідувати Дівицькою бібліотекою запропонували настоятелю | + | Завідувати Дівицькою бібліотекою запропонували настоятелю Богоявленської церкви [[Ячницький Лев|Льву Ячницькому]]. З часом земство підшукало іншу кандидатуру – [[Сатіас Єлизавета Йосифівна |Єлизавету Йосифівну Сатіас]], яка обіймала посаду завідувача і за сумісництвом бібліотекаря. До речі, посадовий оклад становив 120 рублів. Поряд з «основним бібліотекарем» мали бути задіяні ще й так звані «кандидати у бібліотекарі». Таким помічником стала Зінаїда, рідна сестра Єлизавети Сатіас. Бібліотека широко відчинила двері для всіх бажаючих. Ця подія мала загальноволосне значення, привернула увагу та мала схвальні відгуки всієї громади. |
Серед перших читачів за статтю переважали чоловіки, однак жінки, незважаючи на свою меншість, брали більше літератури. Найчастіше бібліотеку відвідували діти, котрі навчалися у земській та церковних школах. Послугами бібліотеки була забезпечена значна кількість жителів різного соціального рівня: селяни, козаки, міщани, дворяни, військові. Це значно сприяло авторитету бібліотеки у народі. | Серед перших читачів за статтю переважали чоловіки, однак жінки, незважаючи на свою меншість, брали більше літератури. Найчастіше бібліотеку відвідували діти, котрі навчалися у земській та церковних школах. Послугами бібліотеки була забезпечена значна кількість жителів різного соціального рівня: селяни, козаки, міщани, дворяни, військові. Це значно сприяло авторитету бібліотеки у народі. | ||
