Редагування Носівська восьмирічна школа № 5

'''Носівська восьмирічна школа № 5'''

:''«Носівська восьмирічна школа № 5» — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.''

<div align = "right">Школо моя, школо, рідная колиско, <br />Із якої всі ми вийшли у життя.<br />З вдячністю тобі ми кланяємся низько<br />Наші тобі щирі й ніжні почуття.</div>
Носівська восьмирічна школа №5 з'явилася, за деякими джерелами, у 1921 році, а за іншими – у 1927 році, коли після закінчення громадянської війни розпочалося відновлення господарства країни і виникла потреба в ліквідації неписьменності. У простій селянській хаті розпочала свою історію початкова школа. Найстаріший будинок школи так і називали – «Стецьова хата». Так як школа знаходилася в районі міста званому [[Мархаївка|Мархаївкою]], то за нею і закріпилася народна назва – «Мархаївська».

На початку своєї діяльності школа була початковою. Під час війни школа не працювала. Після визволення Носівки у вересні 1943 року майже одразу розпочалося навчання учнів.

Першим повоєнним директором школи був учитель історії, фронтовик [[Буцан Сергій Максимович]], а завучем працював вчитель математики Бугайов Василь Йосипович. В той час в школі працювали такі вчителі: в початкових класах завідуючою була Кумко (Зубенко) Марфа Павлівна, а наймолодших школярів навчали Олексієнко Василь Іванович, Бойко Софія Микитівна, Пулієр Катерина Іванівна, Приступко Устина Андріївна.

В перший клас прийшло близько 60 учнів і згодом його розділили на два паралельні класи.

Потім деякий час школу очолював [[Пироженко Олександр Костянтинович]]. У 1951 році в школі з’явилося ще одне при міщення, збудоване з клубу колгоспу ім. Енгельса. Одразу знач но покращилися умови навчання учнів і праці вчителів. Школа мала вже 4 приміщення. 

[[Гоба Андрій Трифонович|Андрій Трифонович Гоба]] очолював школу в 1955-1965 рр. і був нагороджений за свою працю орденом Леніна. Школа в цей час перетворилася з початкової у семирічну №4, а в 1962 р. стала восьмирічною і була перейменована на №5. В ній нараховувалося 340 учнів, існуючих приміщень не вистачало і тому учням молодших класів доводилося навчатися в другу зміну. Додалися ще два восьмі класи і кількість учнів у школі сягнула 370.

В цей час в школі працювали справжні майстри-вчителі: вчителі української мови і літератури [[Скрипець Варвара Павлівна]], яка понад десять років працювала завучем школи, та [[Мархай Марія Семенівна]]; вчителі російської мови та літератури – [[Ткаченко Паша Григорівна]] та [[Буняк Ніна Миколаївна]]; вчитель англійської мови – [[Мариняко Роза Іванівна]], вчителі математики – [[Шаулко Галина Олексіївна]], [[Довгаль Михайло Павлович]], вчитель географії в 1950-1976 рр. – [[Данилко Віра Семенівна]], вчитель фізики – [[Шаулко Галина Антонівна]], котра пізніше працювала завучем школи, вчитель трудового навчання – [[Штиволока Іван Олексійович]], вчитель фізичної культури – [[Мархай Федір Степанович]]. [[Петрівська Ніна Василівна]], [[Діденко Ніна Василівна]], [[Чорненька Варвара Єгорівна]], [[Ляшенко Євдокія Василівна]], [[Скрипець Паша Сергіївна]].

[[Колгосп імені Енгельса|Колгосп ім. Енгельса]] в 1963-64 рр. допоміг збудувати дві великі класні кімнати, які можна було використовувати для різноманітних шкільних свят, вечорів, зборів. На цьому будівництві працювали і батьки учнів. В цей час у школі навчалося найбільше учнів за всю її історію – 460 школярів.

Школа жила повноцінним, насиченим життям: учні навчалися, працювали в колгоспі ім. Енгельса, допомагаючи дорослим, із великим задоволенням та зацікавленістю займалися в різних гуртках. Так близько сотні школярів займалися в гуртках художньої самодіяльності, які вела вчителька російської літератури [[Буняк Ніна Миколаївна]].

В школі з’являлися нові, кваліфіковані вчителі: [[Буглак Ольга Михайлівна]], завучем працювала вчителька англійської мови [[Білобловська Олександра Пилипівна]], вчителька біології [[Рябуха Ольга Михайлівна]], вчителі [[Литвиненко Ольга Федорівна]], [[Ігнатенко Валентина Юхимівна]], вчителька історії [[Кульбеда Людмила Степанівна]], вчителька математики [[Білоусова Наталія Іванівна]], вчителі української мови та літератури [[Проскурня Раїса Іванівна]] та [[Мольченко Наталія Іванівна]], вчителі початкових класів [[Приходько Ніна Григорівна]], [[Хоменко Любов Вікторівна]], [[Шафрай Світлана Миколаївна]], вчитель фізкультури [[Розум Валентин Васильович]], вожата [[Данилко Наталія Антонівна]]. Частина з них була колишніми вихованцями школи.

Наприкінці 1960-х років дорога, що вела до центра міста із сіл Лукашівка та Підгайне отримала тверде покриття, внаслідок чого значна частина учнів, що навчалися в школі №5, розпочали переходити на навчання до Носівської середньої школи №1. Так один із паралельних восьмих класів середньої школи (понад 20 учнів) цілком складався із школярів Лукашівки та Підгайного. З того часу кількість учнів у школі почала скорочуватися.

У 1965-1968 рр. директором школи працював [[Максюта Іван Петрович]].

З 1968 по 1972 рік – [[Хлопчур Григорій Андрійович]], історик за фахом. (У зв'язку із його хворобою обов’язки директора школи на протязі року виконувала завуч [[Шаулко Галина Антонівна]]).

З 1973 по 1975 рік – [[Руденко Олексій Іванович]].

З 1976 по 1978 рік – [[Рудой Петро Дмитрович]], вчитель української мови та літератури. (Через хворобу батьків був змушений виїхати до с. Держанівки, де 11 років працював вчителем, пізніше – вчителював у Носівській восьмирічній школі №7).

З 1978 по 1981 рік – [[Рогоза Георгій Георгійович|Георгій Георгійович Рогоза]], вчитель російської мови та літератури. (Потім працював інспектором районного відділу освіти).

З 1981 по 1997 рік директором була [[Коровай Ніна Яківна]], вчителька української мови та літератури.

З 1997 по 2000 рік – [[Шелест Валентина Іванівна]], вчителька біології.

Останнім директором школи, який очолював її з 2000 року і до закриття школи у 2003 році був [[Сітько Олександр Іванович]].

У 2003 році рішенням районної держадміністрації школу №5 було ліквідовано. Учні, вчителі, батьки, на жаль, так і не дочекалися багаторазово обіцяного завершення довгобуду нового приміщення школи, розпочатого ще при існуванні Радянського Союзу. Учні та вчителі перейшли до носівських шкіл №1 та №4.

''За матеріалами шкільного альбому історії школи''

[[Категорія:З історії освіти Носівщини‎|159]]
[[Категорія:Колишні школи в Носівці|5]]