Плющ Павло Павлович
Павло Павлович Плющ (народився 19 (31) грудня 1896, село Володькова Дівиця — помер 4 березня 1975) – науковець-мовознавець, педагог, поет, доктор філологічних наук (з 1959), професор кафедри української мови Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (з 1960). Автор праць з історії мови, синтаксису та пунктуації.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1920–1923 роках навчався в Ніжинському педагогічному інституті, у 1931 році закінчив Дніпропетровський інститут соціального виховання.
У 1922-1924 був керуючим дитячого будинку, що містився в колишньому палаці княгині Долгорукової, розташованому на околиці Володькової Дівиці. У 1924-1926 роках працював директором Володьководівицької семирічки.
Працював учителем української мови і літератури в Дніпродзержинську (в загальноосвітніх школах, фабриці-заводі, училищах, вечірньому металургійному інституті), з 1937 року — викладач української мови Київського університету.
У 1942–1944 роках — в евакуації (старший викладач і виконувач обов'язків завідувача кафедри української мови Об'єднаного Українського університету у місті Кзил-Орді, Казахстан). З 1944 року продовжував викладацьку і наукову роботу в Київському університеті.
Помер 4 березня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Праці[ред. | ред. код]
Перші праці Плюща — з методики викладання української мови:
- «Збірник диктантів для V–VII класів» (1938, у співавт.),
- «Збірник вправ з синтаксису та пунктуації» (1938),
- «Збірник вправ з стилістики» (1939).
Пізніше зосередився на питаннях стилістики та історії української мови:
Статті:
- «Проблема періодизації історії української мови» (1951),
- «Українська літературна мова другої половини XIX — початку XX ст., шляхи її розвитку і специфіка її» (1958),
Монографії:
- «Нариси з історії української літературної мови» (1958),
- «Історія української літературної мови» (1971) та інше.
Плющ Павло Павлович[ред. | ред. код]
- Довідка з книги: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
Народився у с. Володькова Дівиця (нині Червоні Партизани). Коли йому було три роки, батьки виїхали на заробітки до Кам'янська. Там Павло закінчив двокласну заводську школу. З 1915 року навчався в Ніжинському нижчому технічному училищі, а потім, у 1918 році – закінчив комерційне училище із срібною медаллю. У 1919-1921 рр. навчався в Ніжинському педагогічному інституті ім. М. Гоголя. Коли Павло навчався на останньому курсі інституту, від сипного тифу померли його батьки і хлопець залишився єдиним годувальником родини. Довелося залишити навчання, забрати менших братів і сестер і повернутися з Кам'янська (нині Дніпродзержинськ) до Володькової Дівиці.
У 1922-1924 був керуючим дитячого будинку, що містився в колишньому палаці княгині Долгорукової, розташованому на околиці Володькової Дівиці. У 1924-1926 роках працював директором Володькодівицької семирічки (нині Червонопартизанська ЗОШ №1).
1927 року переїхав до Дніпродзержинська, де вчителював на робітфаці і заочно закінчив факультет української мови і літератури Дніпропетровського інституту соціального виховання в 1931. Навчався в аспірантурі під керівництвом видатного вченого Агатангела Кримського, по закінченні навчання був призначений інспектором–методистом управління вищої освіти Наркомату освіти України і через деякий час починає викладати історію української мови в КДУ ім. Т.Г. Шевченка.
Павло Плющ у своїх роботах досліджує мову Івана Котляревського, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського та багатьох інших українських поетів та письменників. Він – автор десятків праць, серед яких посібники з української мови для вчителів середніх шкіл та інститутів.
У 1971 році вийшла його праця «Історія української літературної мови». Помер П.П. Плющ 4 березня 1975 року. Похований у м. Києві на Байковому кладовищі.
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- В. В Лобода. Плющ Павло Павлович // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Тимошенко П. Д. Павло Павлович Плющ. УМШ, 1956, № 6;
- Павло Павлович Плющ. «Вісник Київ, ун-ту. Серія філологічна», 1972, № 14;
- Булахов М. Г. Плющ Павел Павлович. // Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Био-библиогр. словарь, т. 3. Минск, 1978
