Довжок Євген Михайлович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Євген Довжок

Євген Михайлович Довжок (народився 1 вересня 1935 у с. Калинівка Носівського району — помер 6 травня 2018) — гірничий інженер-геолог, фахівець у сфері геології та розробки нафтових і газових родовищ, управлінець.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1955 закінчив Київський геологорозвідувальний технікум, у 1963 р. — Дніпропетровський гірничий інститут ім. Артема

Упродовж 1955-1958 рр. служив в армії.

Протягом 1963-1986 працював на підприємствах та в організаціях нафтової та газової промисловості України, пройшов шлях від геолога Прилуцької контори буріння до заступника генерального директора — головного геолога виробничого об'єднання «Укрнафта».

У червні 1986 р. брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З 1986 до 1991 обіймав посади заступника начальника, начальника Головного науково-технічного управління Міністерства нафтової промисловості СРСР, був членом колегії Міністерства (м. Москва).

Упродовж 1991-1993 працював директором наукового відділення Українського нафтогазового інституту (м. Київ), протягом 1993-1996 рр. — заступником голови, головою Держнафтогазпрому України.

З 1996 перебував на пенсії.

Зробив вагомий внесок у розвиток нафтогазової галузі, організацію виробництва, розробку і впровадження сучасних методів розвідки, буріння, видобування нафти й газу на родовищах України. Під його керівництвом та за безпосередньою участю була створена і запроваджена методика комплексного використання сейсмічних методів та буріння під час розвідки Бугруватівського родовища нафти, що дозволило ввести в експлуатацію 80% пошуково-розвідувальних свердловин. За відкриття цих покладів йому присвоєно почесне звання «Першовідкривач родовища».

За його участю були розроблені і запроваджені технології теплових та фізико-хімічних методів підвищення нафтовилучення на родовищах України, методики виявлення локальних залишкових запасів на завершальній стадії розробки нафтових і газових родовищ, способу буріння діагональних свердловин у периклінальних частинах родовищ, приурочених до антиклінальних складок, технології буріння горизонтальних свердловин у продуктивних прошарках товщиною 3-4 м. Дебіти продукції в таких свердловинах на порядок вищі, ніж у вертикальних у таких же умовах.

Був членом президії академік Української нафтогазової академії (УНГА). Співавтор понад 30 наукових праць.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений

  • медаллю ім. В. І. Лучицького,
  • нагрудним знаком «Лідер паливно-енергетичного комплексу — 2005».
  • почесний нафтовик СРСР,
  • почесний розвідник надр СРСР,
  • почесний розвідник надр України,
  • заслужений працівник нафтової та газової промисловості Польщі

Посилання[ред. | ред. код]